Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

303 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 були б для держави, як суцільної організації, безпосередньо загрозливі. Недискусійною є теж друга політична правда, а саме, що кожний політичний задум мусить бути так поставлений, щоб він мав бодай вигляди успіху. Засадничою хибою всіх спроб порозуміння, що їх робила польська влада з меншинами, було те, що в ні одному випадку польській стороні не залежало на суті справи, себто на справжньому замиренні на національному відтинку, тільки на витворенні вражіння, що є замирення, щоб те вражіння використати для інших цілей внутрішньої чи закордонної політики. Тому кожноразова спроба порозуміння з тою чи іншю меншиною була для польського уряду лише конюнктурним тактичним ходом . І та внутрішня нещирість у підході до справи порозуміння з меншинами так яскраво кидалася в очі, між словами і ділами польської державної верхівки була завжди така яскрава суперечність, що ні одна меншина не могла вірити у щирість кожної чергової спроби; навпаки, меншини мусіли бути згори насторожені, підозріваючи за кожною такою спробою скриту іншу ціль. Той чинник взаємного недовіря згоди перекреслював можливости успіху кожної спроби порозуміння. І знову треба ствердити факт, що коли непольські народи у Польщі, не вважаючи на свою внутрішньо-політичну диференціацію, давали докази, що можна вірити їхнім легальним представникам, які переговорювали з польськими чинниками про якесь наладнання взаємин, то ті польські чинники таких доказів не давали. Лєгальна українська чи німецька преса змінювала в таких випадках свій тон супроти поляків, українські чи німецькі парламентарні представники складади відповідні заяви, явно і славно формували свої вимоги та виступали з конкретними концепціями замирення. Що більше: навіть ті групи зпоміж непольських народів у Польщі, які стояли на засадничо-негативному становищі супроти спроб замирення та вважали, що треба вести безупинну революційну боротьбу за своє визволення, навіть ті групи – бувало – часово припиню вали свою протидержавну акцію та приймали вичікуючи позицію, чи може справді рідний нарід не дістане бодай частинних і бодай на деякий час якихось поважжних пільг! Ясна річ, що з кожною черговою невдачею спроб порозуміння мусіли