Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

304 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 головно в низових масах та серед молоді зискувати на авторитеті і впливах ті, які ствердили, що порозуміння з польським партнером неможливе! Вже підчас воєнних операцій на терені Львова, зараз у листопаді 1918 року, кожне перемиря. Пропоноване тоді польською стороною, то кожноразові тодішні переговори про ліквідацію конфлікту були використовуванні польською стороною для скріплювання своєї військової сили: вона мала на увазі не на мир, лише війну. Після переїзду уряду ЗУНР на еміграцію, перша спроба порозуміння вийшла з ініціативи польської у 1921 році. Тоді з доручення польського міністерства закордонних справ Скірмунта, радник МСЗ граф Лось звернувся до одного високого українського духовника (нині вже покійного), щоб той уможливив йому переговори з українськими офіціальними колами. Український духовник, не висловлюючи власного погляду, передав тодішньому урядові ЗУНР у Відні польські пропозиції, які звучали: зректися процесу з Польщею на міжнародному грунті та беззастережно признати польську державність, після чого польський уряд переговорюватиме про автономію для Галичини . Польський уряд ставив справу так, що вона згори була засуджена на невдачу: вимога капітуляції вносила момент упокорення і приниження, а брак яких-небудь гарантій, що голослівно обіцянка автономії буде дотримана, не дозволяв цієї пропозиції трактувати поважно. Жертвою своєї довірливости впав рік пізніше український діяч Холмщини пок. Посол Антін Васильчук: тодішній премієр ген. Сікорський зробив йому тоді низку конкретних обіцянок, на підставі яких перша українська парламентарна репрезентація, що вийшла з виборів 1922 року (бльок національних меншин з листою ч. 16 здобув тоді 100 % мандатів на Волині!), голосувала за державним бюджетом, а її перший промовець признав факт польської державности, висунувши лише помірковані автономічні вимоги. Ген. Сікорський не дотримав ні одної обіцянки, даної А.Васильчукові, лише використав згадані факти для своєї закорд. політ. акції в справі затвердження східніх границь; це стало причиною не тільки кінця політичної карієри того українського діяча, але подекуди й приспішило його передчасну смерть. Українці зі Східньої Галичини, які у своїй боротьбі на міжнародній