Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

307 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 міністром внутрішніх справ став Маріян Зиндрам-Косцялковський, вильянин, колишній співтовариш проф.. Бартля і Ст. Тугута з передтравневого «Клюбу Праці», людина поміркованих поглядів і в національних справах толерантна. Що-правда, промова голови УПР д-ра Дмитра Левицького з лютого 1935 р. в якій він казав про можливости злагоди історичного конфлікту між двома народами, стрінулась з різкою відповіддю Косцялковського, однак – як потім вияснювали поляки – ця відповідь була продиктована мотивами закордонно-політичної натури. Коли у верхівці УНДО прийшли персональні зміни, мін. Косцялковський (вже за третього уряду Славека) запросив представників УНДО до Варшави, признав у першій загальній розмові українські тези правильними та зажадав сконкретизувати українські вимоги на письмі. Це й сталося у 18-ти меморіалах про різні конкретні справи, які разом творили немов «мінімальну програму», від полагоди котрої залежала б зміна надзвичайно напруженої польсько-української атмосфери. Тому, що саме скінчилася каденція сойму і розписано нові вибори на основі нової виборчої ординації, уряд запропонував УНДО виборчий компроміс. Виходячи з засновку, що 1) українцям узагалі потрібна парламентарна трибуна, як єдина можливість прилюдно в Польщі вияснювати своє положення та домагатися своїх прав, 2) що йдучи до виборів під опозиційними гаслами – нема – при новій ординації – ніяких виглядів ввійти до парламенту, і 3) що відмова від виборчого компромісу автоматично зірвала б нав’язані розмови, у висліді яких може стане народові легче, – УНДО пішло на виборчий компроміс з урядом та здобуло 15 мандатів до сойму і 5 до сенату. Одною з най прикріших умов уряду щодо того компромісу було обмеження його виключно до території східньої Галичини: воно вказувало відразу на нехіть уряду підходити до української проблеми як до суцільної проблеми і не ділити її на «регіональні» кусні, – що було основною вимогою українців. Другим негайним виявом нещирости уряду було недопущення до сойму – всупереч виборчому компромісові – українського посла з Лемківщини. У відповідь на протест УНДО проти того зламання компромісу – уряд обіцяв дати додатковий мандат до сенату з призначення президентом. Однак і цієї