Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

314 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 охорону національних меншин був інтегральною частиною версайського договору з 28.УІ.1919 у тісному зв’язку з його 93-ою статтею про національні меншини у Польщі, і тому Німеччина, яка підписала версайський договір, мала формальне право стежити, щоб він був дотриманий у пункті, який торкався німецької меншини, та фактично цього права ніколи не зреклася. Далі: у зв’язку з постановою ради амбасадорів у справі Горішнього Шлеська з 20 жовтня 1921 року Польща і Німеччина підписали 15 травяня 1922 року конвенцію, яка у своїй ІІІ частині казала про охорону меншин та в УІ частині покликувала до життя горішньо-шлеську мішану роз’ємну комісію (під проводом швайцарця Кальондера) та роз’ємний трибунал; ця конвенція вигасла щойно 15.УІІ.1937. Таким робом Німеччина мала ще більші права безпосередньо турбуватися долею своїх земляків у Польщі, зокрема на території шлеського вовідства, яке теж єдине з усіх інших воєводств у Польщі мало автономію з власним соймом. Німецька меншина у Польщі користувалася підтримкою сусідньої рідної великодержави на терені Ліги Націй, особливо після льокарненської умови з 16,Х.1925, коли то делегат Німеччини зайняв постійне місце у раді Ліги. Коли 13ІХ.1934 мін. Бек «виповів» меншиневий договір, щоб звільнитися зпід неприємної – хоч по суті лиш формальної – контрольної процедури Ліги Націй, викликуваної меншиневими жалобами, – Німеччина негайно заявила Польщі, що вона не буде байдужною на долю німців у Польщі. Німецька закордонна політика, яка намагалася розв’язати територіальний конфлікт з Польщею, який тільки для Польщі «не існував» та який проте так довго був, як довго стан, витворений версайським договором, не задовольняв Німеччини, – трактувала справу німецької меншини у Польщі однаково важною, як справу правно-політичного стану Данцігу чи відрізання Східних Прус від решти Німеччини поморським коридором. Від націонал-соціялістичного перевороту у Німеччині йшли спроби поладнати всі конфлікти з Польщею мирним шляхом. Договір з 26 січня 1934 і заяви німецького та польського урядів з 5 листопада 1937 були наймаркантнішими на зверхніми проявами тих спроб. Але смертельним гріхом польської політики було, що між закордонною