Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

320 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 діячка ПОВ, голосно перестерігала перед самообманом, що білорусів «нема», але це були голоси вопіющого на пустині. Той сам воєвода Боцянський «не признавав» литовців . Уже перед його приходом виленські ендеки знімали крик з приводу «небезпеки», яка грозить Виленщині через те, що у Вильні литовці були власниками кількох камяниць! Пішли були ревізії по тих камяницях та заборони всяких культурно-господарських литовських організацій і установ. Коли в половині березня 1938 р. між Польщею та Литвою прийшло навязання нормальних дипломатичних зв’язків і з цього приводу обидві держави обмінювались куртуазійними заявами, литовціу Польщі – зрештою жосить нечисленні – обіцювали собі поправи своєї долі. Воно лежало бодай у логіці нової ситуації. Але логіка не грала ролі у польській національній політиці. І сам Бек жалувався перед сенаторами ОЗН-у, що він не може вимогти на п. Боцянскім ліберальнішого відношення до литовців, що утруднює йому політику супроти Литви. Інша річ, що коли б п. Бек хотів, то міг був поставити справу так, що думка воєвідського кацика не була б рішальна, тим більше, що п. Бек не належав до людей, яким чуже було поняття енергії. Із проблеми нетериторіяльних народів найскладнішою була безумовно проблема жидівської меншини , розсіяної по всій державі з кількома осередками у центральній і східній Польщі та з другою після Ню-Йорку найчисленнішою у світі жидівською громадою у Варшаві, численнішою від усього жидівського населення у Палестині (352.559 жидів згідно з переписом у 1931 р., себто 31,1 % мешканців столиці). Жиди були сильні своїм числом (поверх 3 міліони), впливами свого капіталу (у банках, промислі і торгівлі), впливами інтелігентських сил (із вільних професій напр. на 8.864 лікарів у Польщі було 3.125 жидів, себто 35 %) та впливами журналістів-жидів. Коли у польському громадянстві почав в останніх п’яти роках наростати сильний антисемітизм, то він виявлявся у таких самих безплянових вибухах, як безплянова була раніша погоня за асимілянтами. Ще у 1929/1930 р. у польських високих школах було 8.467 студентів- жидів. Потім раптово прийшов не тільки «нумерус клявзус», але й прийшли напади з