Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

332 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 на Сході: воно вважало, що це була б злочинна і рогубна для Польщі «авантура» та дякувало Богові, що щасливо скінчилася «авантура» з 1920-го року, якої воно собі не бажало та яку йому накинула воля Пілсудського. З такою самою нехіттю стрінуло польське громадянство польсько-німецьку «деклярацію» з 26 січня 1934 року. Дата ризького мирового договору 18.ІІІ.1921 замикає період польських воєн, повстань та військових наскоків. Від тої дати по дату 15.ІІІ.1923 вся польська закордонна дипльоматія була звернена виключно тільки на здобуття від держав антанти (Найвищої Ради) затвердження фактичного стану, що заіснував від ризького мира. На ніякі ширші концепції у тому часі не було місця. Від прихильного для Польщі рішення ради амбасадорів 15.ІІІ.1923 до польсько-німецького пакту 26 січня 1934 триває другий період польської закордонної політики. Правда, на той час припадає діяльність міністрів закордонних справ, що мали різний темперамент, а проте аж до листопада 1932 року годі побачити в їх назвищах якісь різні політичні школи. Затвердження східних границь здобули міністри Скірмунт, Нарутовіч, та Скшинський. Після короткого, бо кількамісячного урядування непрофесійних дипльоматів, стовідсоткових ендеків Маріяна Сейди та Романа Дмовського, кілька місяців міністром закордонних справ був Маврикій Замойський (кол. Посол у Парижі, той, що підписав в імені польського уряду постанову ради амбасадорів і взяв на себе формальну відповідальність перед історією за зламання принятих у тій постанові зобов’язань), потім знову міністру вав Скшинський, пацифіст, звеличник Ліги Націй. Після травневого перевороту безупинним міністром закордонних справ був Агуст Залєський, колишній польський посол у Льондоні та Римі, який на тому останньому становищі буцім то зумів добути те, що справа затвердження східних границь Польщі опинилася у березні 1923 року за ініціятивої Італії. За урядування Залєвського припадає період безлічі меншинево-польських «процесів» на терені Ліги, тоді теж почалася французька гра за втягання СССР до активної ролі в загально-европейських справах. Під впливом Франції заключила теж Польща 25 липня 1932 року пакт неаргесії з Совітами. Для всіх цих завдань потрібно було в польському міністерстві закордонних