Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

341 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 поважних справах. Бо чейже кожному було ясно, що справа такої чи іншої нової зміни у середній Европі залежить вже виключно від Німеччини. Тимчасом всі аргументи, що ними орудувала польська публіцистика у карпато-українській справі, мали – протинімецьке вістря! Коли ж усетаки Німеччина взяла під увагу те бажання Польщі. То це сталося для добра справи німецько-польських відносин. Ці відносини повинні були теж поправитись тому, що після вмаршу німців до Праги й декрету про встановлення протекторату над Чехією і Моравами (16.ІІІ.1939) Польща знову заробила. Цим новим заробітком було Заользє. Авторитет Бека страшенне зріс. Перед палатою міністерства закордонних справ відбулись маніфестації з віватами на честь Бека – вперше в його житті та за його міністерської карієри. Бек став кавалером ордену «Білого Орла» та найпершою фігурою в кабінеті. Але і тут і показалася слабість індивідуальности Бека. Бо разом із радістю поляків з приводу спільної границі з мадярами, яку вони виявляли у походах із домовиною, що на ній пишався надпис «здехла Україна» (поліція дбайливо охоронювала ті походи та дозволювала маніфестантам, щоб вони террором змушували українських духовників правити панахиди по Україні!), разом із заользанською дурійкою, серед якої ген. Бортновський, що поїхав на прогульку принятии фактично з німецьких рук той кусень Шлеська, виріс на героя, що ніби проводив переможному походові, що ніби проводив переможному походові, – разом із тою радістю ріс страх перед німцями, перед німецькою потугою. І полк. Бек, керманич польської закордонної політики та спадкоємець закордонно-політичного заповіту Пілсудського, не вмів, не мав відваги чи не хотів відважною обороною політичної концепції та послідовним веденням, її далі протидіяти психозі страху, полученій з психозою побрязкування шаблею. Коли справа Данцігу й поморського коридору станула рубом – Бек настрашився. Вже в січні 1939 року бідкав перед Адольфом Гітлєром, що «треба особливо братии під увагу прилюдну опінію в Польщі». Нарікав на ту опінію, але пальцем не кивнув, щоб її формувати у свому дусі, щоб на неї впливати конструктивно, оборонюючи свою концепцію на верхівці та