Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

351 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 був по суті таким самим карієристом і грошебором, як інші польські гробокопателі своєї батьківщини. Останній німецький проєкт, сформулований у 16-ти точках, залишав за Польщею навіть на випадок некорисного для неї висліду плєбісциту у поморській смузі, вільний екстериторіяльний доступ до моря та рівні з Німеччиною права у здемілітаризованих пристанях Данцігу і Гдині, демілітаризацію Гелю, управильнення меншиневої проблєми, затіснення звязків з Німеччиною. Польське Радіо оголосило у відповіді на той проєкт півофіційний комунікат, в якому ввесь плян розвязки польсько-німецького конфлікту названий «агресивним пляном нових гунів». Того самого дня проголосили у Польщу загальну мобілізацію, а в кілька днів пізніше Польща, як суцільна державно-політична організація вже фактично не істнувала. Міліярди вкладала Польща у будову Гдині, яка мала заступити Гданськ. Але коли прийшлося віддати Гданськ, як ціну за збереження самостійности, Польща воліла втратити і Гданськ і Гдиню і самостійність. Бо так казав панський жест, який заступав у Польщі політичний розум. Останнє слово, що його п. Бек сказав у характері польського державного діяча, була коротенька промова до радія з приводу виповідження німцям війни Англією і Францією. Бек висловив тоді радість, що Польщі пощастило те, чого бажає собі кожна людина: «знайтись у доброму товаристві». Була це така сама буфанада, як фраза з останньої його соймової промови, що Польща хоче мира, «але не на всяку ціну». Тимчасом після комунікату німецької офіційної агенції «ДНБ» про німецько-совітський пакт треба було саме добиватися мира за всяку ціну. І треба було знати, що товариство Франції та Англії при ворожому фронті Німеччини й Росії є кепським товариством, бо воно не зможе перешкодити поділові Польщі. Були поза п. Беком поляки (щоправда тільки дуже й дуже нечисленні одиниці), які це знали й розуміли вже тоді, тому й повинен був знати це й п. Бек. В дні оголошення загальної мобілізації автор цих рядків стрінув одного з чільних польських публіцистів:він був у розпуці та раз-у-раз повторяв: «катастрофа, повна катастрофа. Четвертий поділ Польщі!»Коли п. Бек вже 4-го вересня панічно втікав із