Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

378 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 погляд того самого колишнього міністра Пєрацького, що національна проблєма у Польщі є проблємою прилюдної безпеки та тому з «запевненням спокою» – проблєма розвязана. І в тій історичній хвилині віддали розвязувати ту проблєму востаннє – поліції. Негацію всіх непольських народів у Польщі підкреслив демонстраційно мобілізаційний декрет, оголошений тільки по польськи, таксамо маніфест президента держави, зредагований тільки у польській мові. Той декрет про загальну мобілізацію був властиво тільки формальністю, бо сутня мобілізація йшла у Польщі вже від березня. Від березня вже приготовлялась Польща до війни, але не вважаючи на ті приготування та божевільну воєнну кампанію польської преси – від першого дня війни запанувала у Польщі атмосфера розкладу . В «ІКЦ» з датою 4-го вересня 1939 читаємо у реляціях з Кракова, Варшави і Вильна про зразковий порядок у тих містах, про спокій населення, занятого своєю щоденною працею, про перебування всіх органів влади і громадян при своїх варстатах праці. Було це такою самою правдою, як оголошений на першому місці того числа грубезними черенками комунікат «начального вожда» про знищення 100 німецьких повзів та 30-ти літаків. У моменті, коли редакція «ІКЦ» писала про зовсім нормальне життя, тримання на місцях і т. п., сама пакувала манаття: це ж було останнє число того щоденника перед появою німецьких військ у Кракові! Тоді ж польські поліціянти ходили напр. по т. зв. старшинській оселі у Кракові від дому до дому, взиваючи всіх – втікати з Кракова. Саме паніка влади та панічні розпорядки влади й брехливі звістки преси, друковані на приказ влади – спричинили ту безглузду й нікому непотрібну втечу десяток і сотень тисяч людей – на схід. Замість залишати установи й урядовців на місцях, евакуювали їх, не знаючи куди та не маючи комунікаційних можливостей. З приказу та за спонукою польської державної влади розпочалася та жахлива мандрівка народів, яка спричинила злидні і трагедії сотень тисяч поляків. Епільогом тієї мандрівки була ведена ще на весну 1940-го року репатріяційна акція польських втікачів, які не знаючи пощо і нащо опинилися на чужому собі терені, що його зайняли совітські війська. А скільки їх не змогло вернутися,