Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

390 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 такі звістки злобною провокацією ворогів держави. Польська пресова політика залишилась вірною собі до самого кінця. Разом з анархією у державі поступала теж вперед польська солдатеска. У Львоваі всі українці жили під вічним маревом масового погрому по бромбергському зразку. Раз-у-раз провокатори поширювали поголоски, що «українці стріляють на польських вояків із вікон». Ніби то у пошуканці за дезертирами, які переодягаються та скриваються в українських установах, 16-го вересня 1939 р. впало до будинку «Просвіти» у Львові кількадесят польських поліціянтів, з агентами, під проводом військового поручика, мабуть з ІІ відділу, та здемолювали м. ін. домівку редакції і друкарні «Діла» та переплетню «Просвіти» під притокою, що мовляв впали стріли до польського війська з дому «Просвіти». Єдиним гамульцем, який стримував польську юрбу перед тим, щлоб іти за провокаторськими закликами, був острах перед редакцією українського села, щоб воно у відплату не вирізало кольоністів та розсіяну по містечках польську інтелігенцію. Чи свідомість тієї небезпеки для поляків у краю, коли б у Львові польська вулиця почала гуляти, чи рештки політичного розуму казали вистерігатися дальших масових протиукраїнських авиступів, досить, що і воєвода Білик, як довго був у Львові, і в останніх десяти днях – генерал Лянгнер, ішли на рку українським інтервенційним заходам; вони казали м. ін. оголосити кількакратно у львівському радіо та тамошніх двох польських газетах, які ще появлялися, останню заяву за підписами митрополита Шептицького та голови УПР Василя Мудрого, що зверталася проти таких невідповідальних поголосок, яких метою було лише викликати ще в отій останній історичній хвилині взаємну різню польського й українського народу. У краю діялось гірше. Де староста зорієнтувався у безнадійній ситуації та запросив сам українців, щоб вони помагали пильнувати порядку в повіті, як напр. у Рогатинському повіті, там минулося без проливу крови. Зате в цілому ряді інших повітів, де місцевий «Стшелєц» лучився з військовими мародерами і поліцією для «пацифікування» українців, користаючи з атмосфери повної безвідповідальщини, там з обох сторін лилася кров. У