Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

131 вигуків, як свого роду спорту. Не могла бути інакша й українська конвенція, хоч між делегатами не було слідно злоби. Були, що правда, одиниці, які творили засадничу опози цію проти теперішніх урядовців У. Н. С, але ця опозиція прямувала до того, щоб самій загорнути провід організації у свої руки. Колиж приходило до голосування над справами організації, ці опозиційні ріжниці розпливалися, а протилежности набирали річевого характеру. В цей спосіб засідання чи наради конвенції тягнулися від год. 8 або 9 рано до 1 сполудня і від 2-30 до 6 веч., подекуди з вечірніми сесія ми. Хоч наради розпочалися в понеділок 10-го травня, то не могли покінчитися скорше, як після півночи в суботу 16, чи радше ранком у неділю 16 травня. Покінчилися цим разом мирно і делегати розїхалися без жалю, хоч багато з них не могли бути вибрані до дирекції чи там до Головного Уряду У. Н. С. Тому, що роз'їздилися мирно, нема причини побоюватися, щоб конвенція пошкодила розвиткові У. Н. С, як це бувало зправила після минулих конвенцій. Делегатів тримала разом ідея і... виплата ді єт. Вони самі ухвалили платню по 15 дол. денно, крім коштів подорожі з ближчих та подальших місцевостей. Дієти виплачено щойно в часі віддання чайних голосів на вибір нового уряду, отже мало хто міг виїхати додому перед покійченням конвенції. Кошти конвенції покриваються з конвенційного фонду (тепер понад 50,000 дол.). На конвенційний фонд складають самі члени повні 4 роки по кілька центів у додатку до своїх правильних членських місячних оплат. Кожна година нарад коштувала коло 1.500 дол., і колиб брати строго економічно, то протрачено половину гроша за змарнований час на крики та опозиційні внески. Але це привилей делегатів і на це не має ніхто ради. Великим коштом мусимо вести школу парляментаризму на вільній землі Вашингтона. Колиб запитати, над чим властиво радили делегати, тоді справа представляється інакше. Отже: насамперед треба було вибрати президію конвенції і ріжні комісії. Це забрало перший день. Але це було і взаємне пізнання делегатів і орієнтація їх, хто на що кандидуе і хто на що надається. Щойно другий та дальші дні були присвячені