Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

150 У вересні ц. р. мало „Обєдняння» 732.68 долярів приходу з жертв на старокрасві ціли. З попереднього місяця лишилося в касі 136.62 дол., отже весь прихід виносив 867.30 дол. Розділено його так; на політичних вязнів 200 долярів, на памятник Франка 150, на «Рідну Школу» 150, на інвалідів 100, на пикулицький цвинтар 75, на сироти 30, кошти пересилки й листів 8.75, оплата почтової скрипки 4.00, кошти ведення канцелярії за два місяці 40 дол. Разом розхід за вересень виносить 757.75 дол. Таким чином в касі «Обєднання» було з початком жовтня 109.55 долярів. З тих цифр бачимо найкраще, як сильно впала жертвенність наших заокеанських земляків на найпекучіші потреби старого краю. Коли зі звідомлення жидівського „Джойнту" виходить, то він за один рік вислав тіль и на Україну і в Польщу понад два міліони долярів на допомогу жидівській кольонізації і на инші філянтропійні ціли, то наша найповажніша установа в Америці не висилає тепер річно до краю навіть 10.000 долярів... Це безперечно доказ малого почуття національної свідомости, доказ нерозуміння нашого важкого положення, доказ, шо американська українська еміграція чимраз більше відчужується від Рідного Краю, не хоче розуміти його потреб і змагань, замикаючись і зливаючись чимраз тісніше з тим специфічно американським світом, то не знає нікого й нічого поза своїми еґоїстично- утилітарними інтересами. Сумно! Пресова боротьба. З кількох чисел американської «Свободи», шо до нас наспіли (таке шастя буває у нас рідко, бо цензура забирає собі „на памятку" цілі посилки американських українських газет!), виходить, що пресова війна між „Свободою" й „Америкою", про що писав недавно в „Ділі" наш кореспондент з Америки, ведеться безпереривно і з неменшою завзятістю дальше. Чи ця горяча дискусія доведе до чогось путнього, позволимо собі сумніватися. Навпаки – думаємо, шо з неї вийде тільки шкода для самої нашої еміграції в Злучених Державах, яка розібється на ріжні гурти ще й у релігійних справах. Коли висококультурні народи (Німці!) змагають здавна до якнайбільшого злагіднения релігійно-віроісповідних терть між Німцями