Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

151 протестантами й католиками, уважаючи зовсім слушно цей віроісповідний поділ німецького народу найбільшим нещастям Німецької історії, – то що на це маємо казати ми, нація культурно відстала, з не виробленим, примітивним способом думання? З окрема в Америці, де наша еміграція у великій більшости рекрутується з Галичини й Закарпаття, отже є під віросповідним оглядом більш-менш одноціла, греко католицька, – започаткована отсе боротьба може мати фатальні наслідки для її будучности. Розбиту й національно малосвідому нашу емігрантську масу, що буде вести війну з собою ще й на віросповідному полі, тим лекше і тим скорше буде перетравити і стопити в чужинецькому морю. З того боку релігійна одноцільність нашого народу в Америці може бути поважною тамою для денаціоналізації, шо грозить йому з усіх сторін. А що цю пресову боротьбу використовують ріжні непокликані людці для своїх чисто особистих цілей, це видно і з тих голосів читачів, шо їх містить «Свобода», хоч вона проти того застерігається. Зрештою є вже й видимі наслідки цієї пресової кампанії. Ось з „голосу читача" Осипа Білогана з Перт Амбою («Свобода» ч. 223) довідуємося, шо „за короткий час уже вісім церков наших (очевидно греко-католицьких! – Ред.) стратилось на все, а кільканацять на дорозі до страчення"... Ось „реальні успіхи" тієї непочитальної кампанії двох найповажніших українських пресових органів за океаном! Чи здають собі справу з того, які небезпеки криє в собі для української справи дальша боротьба між «Свободою» й «Америкою», наші провідники в Америці? Чи не відчувають тої катастрофи, що налягла над ними? Справді крайня пора опамятатися всім повторимо за нашим філядельфійським корреспондентом [125]. Український Банк в Америці. Від Редакції: В американському щоденнику „Свобода" появилася під повищою назвою стаття д-ра Волод. Ґалана, яку далі в цілости передруковуємо в надії, шо порушеною в ній проблємою заінтересуються і наші фінансові чинити в краю. При тім не сумніваємося, що на статтю відгукнуться наші економісти, а ми зі свого боку