Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

153 Я переконаний, що створення відразу зовсім незалежного українського банку в Америці, як про це часто писалося в пресі, не можливе зі слідуючих причин: 1) брак капіталу, 2) брак фахових сил, 3) труднощі в одержанні чартеру, 4) невистраюча скількість банкового бизнесу від наших людей. Як відомо, американські банки стоять на дуже високому рівні організації і видатности праці, з величезним капіталом, з великим апаратом фахівців, з якими конкуренція майже бувиключена. Ми бачимо теж, що всі т. зв. чужинецькі банки „американізуються“ і стають банками загальними, так, що булоб це навіть безвиглядне йти проти цього, зовсім нормального явища. Одначе маючи на увазі ширші завдання нашої іміграції, як навязання господарських зносин з краєм, поміч нашим їм імірантам від визиску і кредитової скрути, ми осягнулиб наші ціли краще, дешевше і без всякого ризика в той спосіб, що сталиби власниками-шеровцями одного з великих американських банків. Візьмім зовсім практично: Мені відомий банк, якого майно виносить приблизно 200.000.000 дол. Шери цього банку мають приблизну ціну 200 дол. Колиб Українці закупили 5.000 шерів за приблизну ціну одного міліона доларів, то на цій основі вони моглиб мати там не менше як 2 директорів і свій український відділ зі своїми людьми. Колиб у цьому ділі взяли участь наші асекураційні орґанізації, то для їх газет створеноб окремий господарсько-інформаційний відділ для видачі господарських бюлетенів для преси. Цей банк ввійшов би не гайно у зносини з нашими краевими установами і вже негайно малиб ми ту загальну користь, що всі народні фонди ми моглиб пересилати до краю без всяких оплат. А колиб після одного чи двох років ця праця принесла корисні наслідки, тоді можнаб приступити до орґанізації вже зовсім самостійних підприємств, маючи за собою піддержку великого банку. Хто міг би це перевести? Пятьсот або тисячу українців, які хотілиб закупити шерів одного банку по 1000 долярів і сталиб його співвласниками. Поминаючи зовсім те, що з національного