Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

152 радо будемо служити місцем для опубліковання їх погляду у цій незвичайно важній справі. В старинних часах, коли Картаґінці вели війну з Римлянами, спитали вони свого визначного вожда Ганнібаля, що потрібне йому до успішного ведення війни, а він мав відповісти: Потребую трох річей: грошей, грошей і грошей. Те сказав теж Наполеон в часі війни Франції з Англією. Як, бачимо, то гроші мають якусь таємну силу і я вповні годжуся з твердженням д-ра В.Сіменовича, висказаним в його статтях, що в теперішний час доля і життя цілого наролу залежне від двох чинників, а саме: часу і грошей. Щож представляє собою банк? Банк де нічо інше як інституція, яка має контролю над грішми, яка кермує їх ужитком в щоденному житті. Банк це прямо місце, де сходяться ті, котрі мають гроші – депозитори, і ті, котрі грошей потребують на свої господарські підриємства – довжники. Вже з такого зясування можна бачити, яку величезну ролю відграє банк в господарськім житті народу. Улекшення кредиту сприяє господарському розвоєви, його стягнення приносить руїну. Томуто всі народи звертають пильну увагу на банкове законодавство та роблять всі можливі заходи, щоби на чолі банків стояли люди з розумом та ясною думкою на будуче. Загально беручи, маємо два типи банків: державні, сцентралізовані і приватні деценгралізовані. До першої системи належать банки європейські. У Злучених Державах маємо банки з дуже малою домішкою централізму в формі федерально- резервових банків. Під оглядом законодавства, якому ці банки підлягають, ділимо їх на: І. національні, які підлягають за конодавству федеральному, і II. стейтові (трост компанії і банки приватні), які підлягають законодавству поодиноких стейтів. Дальше можца ділити банки після їх спеціяльного бизнесу на банки фармерські, комерційні, щадничі і т. п. Говорячи про оріанізацію українського банку, відразу виринає питання, який саме банк нам потрібний: національний, стейтовий, комерційний чи щадничий?