Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

156 українських жінок, сенаторка, яка не давно нас відвідувала...“ Цьому лихому обявові хочуть каналіянки зарадити. Стріча нашої сенаторки з послами, міністрами, президентами міжнароднії товариств, ґувернорами провінцій (заступниками короля) без сумніву принесла українцям більше користи, ніж всякі петиції чи брошюри. Особистий контакт, стріча при чаю, гутірка, навязують ту приязнь, що треває довгі часи. У Вашингтоні стрінулася п-ні Кисілевська з віце-президентом Зєдинених Держав Кортисом і американки хотіли ще того самого дня устроїти в її честь вечерю, запросивши на неї також і п-ню Гувер. Але час на те не дозволив. Підчас побуту в Шикаґо запізналася п-ні Кисілевська з п-нею Джейн Адамс, найвизначнішою жінкою Зєдинених Держав. Американський нарід хотів поставити її кандидатуру на президенту Зєдинених Держав, але вона відмовилася задля свойого віку. Фотографія сенаторки Кисілевської з п-нею Адамс була поміщена в найбільших американських дневниках. Треба признати, що англійська преса (як канадійська, так і американська) присвятила відвідинам нашої сенаторки цілі статті і містила її знимки, які робили репортери на залізничні стаціях чи при сходинах жіноцтва. Необізнаність американців з українським питанням оправляла часом мильні інтерпретації, які вони опісля дуже радо справляли, навіть такі денники, як „Шікаго Трібюн“. Ці малі непорозуміння, які кілька разів – у найліпшій вірі – поробили американці, вказують хіба на те, що самі українці за мало інформують своїх американських спів-горожан про відносини в Европі, а зокрема про українську справу. Побут п-ні Кисілевської приніс передовсім для української жіночої справи величезну користь. Бо ця справа, наслідком познайомлення з нею найвизначніших американок та канадіянок, перестане бути незнаним, загумінковим рухом і вирине певно на світову арену. Вінніпег, 7 листопада 1929. О. П [127].