Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

19 „Какая опасность угрожает теперь нашей церкви, членов которой будуть стараться отвращать от православія уніатскіе священники, пользуясь их безпомощностью на чужбине!.. Изь зтого разговора ясно можно видеть, какого серьознаго соперника иметь в лице Ортынскаго православная церковь!»... І хоч «русских очень мало в Америке», але «каракатиця» радить начальству бути дуже «бдительным». Так нововременське око винайшло «крамолу» і в Америці. Навіть там наші земляки, вигнані з рідного краю «прелестями» російського і австрійського політичного і економічного панування, не можуть найти собі спокою од „бдительнаго» начальства і його агентів. Ми, з своєї сторони, можемо тілько щиро побажать архирееві Ортинському багато сил і великого успіху в боротьбі за економічний і культурний добробут українських мас, тяжкою недолею і ненажерливими експлуататорами вигнаних з рідної хати! Петербург. 28 сент. Віктор Піснячевський [3]. Найбільше українців їхало за океан із Австро-Угорщини [4]. Под словом эмигрант обыкновенно подразумевают лицо, по той или другой причине оставившее свое отечество с целью основаться на чужбине; самый же акт передвижения подобных лиц называется эмиграцией или выселением, в противоположность иммиграции или вселению [5].