Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

205 В апрілі сього року вийшла заходом редакції „Оbservег-а“ в Канаді англійська книжечка, що описує північні землі канадійської провінції Альберти, заселені переважно українцями. Це – емігранти з Галичини та Буковини, що стали там селитися від 1894 року. Найбільш емігрантів спровадив в 1895 р. Кирило Геник, теперішній еміграційний комісар у Вінніпегу. Другу партію емігрантів привів сюди покійний д-р Олеськів, тодішній професор учительської семинарії у Львові, котрий, розвідавши Канаду, видав у 1899 р. книжечку про її урожайні землі. Одна з більших партій прибула туди в 1900 р. під проводом Петра Зварича і частина з цих емігрантів осіла в Манітобі й Сакачевані, а більшість на найліпших землях в Альберті. Еміграція з Галичини йде й досі, хоч і не така вже значна. Багацько з тих емігрантів прибули до Канади без копійки грошей і, лишивши сем'ю в халупчинах, пішли на заробітки до залізниць або фармерів. Частину заробітку видавали на удержання сем'ї, а за решту куповали собі худобу та машини. Треба 4 – 5 літ тяжкої праці, щоб трохи чогось доробитися й зачати самостійно господарювати. Коли вже вони осядуть добре на фармі, беруться всіми силами до порання ріллі. З року на рік збільшується пахатне поле, а разом з тим зростає і прибуток поселенця. Слабенькі загородинки з двох дрючків, котрі на борзі першого чи другого року на плечах носили з лісу, щоб захистити 2-акровий огородець з яриною, – нині заняв колючий дротяний пліт, що оточує цілі секції, а за ним знаходиться по 60 – 80 акрів виробленого поля. Глинянки й куріні з соломяними дахами тепер стали курниками й хлівами, а замісць їх українці будують просторі світлі доми з ґонченими дахами, з коминами й підлогою. Майже кожний фармер має всі потрібні хліборобські машини, а є коло 20 спілок з машинами до молочення в цьому дістрикті. Як би оце не недорід два останні роки через мороз і гряд, то багато з їх спромоглися б уже придбати людне умебльовання до помешканнів і прибратися в місцеві футра, а закинути старокраеві кожухи й сіраки. Українці в Канаді – народ промисловий і все потрібне до життя виробляють дома. Як всюди, так і там е працьовиті, бо роблять на фармі 16—18 годин у день, особливо в жнива та коло роботи при сіні. Багато з українських поселенців перейшло