Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

208 революціонером для того, щоб порвати стосунки з соціалістами. Згодом, щоб догодити консерваторам, він сам став нагло з «анархіста» завзятим консерватором, ворогом соціалістів, п’ятолизом Cress-ого і Стефаника і через це зостався в школі, хоч ніякого іспиту на учителя не складав. І така людина виховує учителів! Інтелігентніші ученики цієї школи відмовилися відповідати йому і не складали перед ним іспиту з українського. Організатор і інспектор манітобських шкіл д. Т.Стефаник, що скінчив сільську школу в Галичині, і в протязі 2 чи 3 років був агентом поліції (!), а опісля незалежним серафимським попом! Він то організує школи в Манітобі. Підчас виборів д. Стефаник агітує завзято за консерваторів і з’єднує їм голоси виборців пивом, вискою (горівкою) і кєксами. Така фізіономія шкіл для українських учителів в Канаді [48]. З політичного життя канадійських українців. В Вінніпегу (Ман) засновано україно-руський ліберальний клуб, який улаштовує мітинги раз на два тижні. Крім того, в помешканні клубу дають відповідні поради всім тим, хто бажав би, перебувши в Канаді три роки, здобути собі горожанські права [49]. «Канадський Фармер» міркує над тим, чи є чого боятися українцям в Канаді того запечеричиного москвофільства? Українство в Канаді – свідчить газета – стоїть міцно, і нема небезпеки, щоб одиниці могли його збаламутити, кинути жменю «славянської» незгоди між українців-русинів у Канаді. Але мало ще тільки почувати себе сильними, бо одиниці москвофілів почали вже свою роботу, а що вони нічого не можуть зробити, то вже інша річ. Проти москвофільских заходів треба виставити освіту народу. «І ми будьмо певні – каже газета, що коли народ, свідомий того, що він є, і чим він повинен бути, – стане жити своїм національним життям, то ніяка робота москвофільства йому не зашкодить. Зашкодять вони лиш несвідомим та таким, що самостійно не можуть дихати, а коли він вже такий, то зхоче помочи у сильного» [50]. Жовтень.