Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

274 мав не малі труднощі до поборення, головно технічної натури, як недостача відповідних декорацій та уборів. Завдяки великому режісерськоиу хистові Ф.Хмиза, недостачі ці в більшій части усунено. В склад артистів-аматорів входили: п-ні В.Кінахова – Терпилиха, п-на Лідія Мазуришин – Наталка, п. М.Деревовіз – Возний, п. Й.Кінах – Петро, п. І.Комницький – Виборний і п. П.Гикавий – Микола". По словам „Українського Хлібороба" з праці згадяного аматорського кружка можна надіятись гарних результатів, так, то за його проводом обєднаються всі кращі культурні робітники бразилійської України. Віктор Ляц [52]. 1948. БРАЗІЛІЙСЬКИЙ ЧАСОПИС ПРО СКИТАЛЬЦІВ З ЕВРОПИ. Кореспондент бразілійської газети «Діяріо Популар» в такий спосіб характеризує скитальців з Европи, що прибули до Сан Паоло наприкінці травня цього року: «Скитальці, це, в більшості, українці, мадяри, чехи та москалі. Особливо заслуговують уваги 250 українських родин, які є, яко хлібороби, фахівцями плекання пшениці. Не дивлячись на розчарування, що їх принесла їм війна, вони приїзджають повні віри та надії. Деякі з них мають ще болючі спогади зі страшних концентраційних таборів, в яких їх і фізично і морально катували. Дехто з них приніс зі собою спогади про дорогих їм осіб, що впали на полі бою або під час бомбардовань. Не зважаючи на те, що ці люди мали дотепер тільки біль та розчарування, вони не втратили надії на краще майбутнє». Німеччині вже встигли зібрати і переслати великі суми грошей на фонд Національної Ради [53]. 1949. В справі еміграції до Бразілії. КОМУНІКАТ УКРАЇНСЬКОГО ДОПОМОГОВОГО КОМІТЕТУ В БРАЗИЛІЇ.