Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

28 свій обовязок перед Україною тим, що виплачують довги на своїх Грунтах у Старім краю та удержують там родини. Щож торкається июлодшого побітнитггвз, то воно в Америці «пішло своїм шляхом». Це молодше покоління (роджене в Старім краю) теж України зї свого серця не викинуло, але окрім випадкових жертв на ту чи иншу стаокраєву потребу у них нема вищих зобовязань для ріднього краю. В Америці легко вчитися, доступ до найвищих становищ створений кожному. Гріш у досягненню найвищої освіти не є головною перешкодою. Найбільша перешкода – це неохота вчитись. І от наша молодша робітнича верства не має того розуміння, що є для науки у китайської молоді в Америці. Наші молодики не пнуться до заповнення собою американських шкіл, а тим більше з тою думкою, щоби осягнувши освіту, вернути до Старого краю, або ставши на вищу позицію в Америці, служити старій батьківщині. Правда, в українських молодших робітників, а особливо зпоміж фермерських дітей уже вийшло кілька сот учителів, кількадесять проповідників, кілька адвокатів та лікарів, але у них (особливо в західній Канаді) уже витворюється свій автохтонський дух. Хоч вони і великі українські так сказати, етнографічні патріоти, але тісного зв’язку аі старою батьківщиною в справах освіти, торговлі, промислу в них нема. Навіть у церковних справах мало єдности зі старим краєм. Українська еміграція на превеликий жаль не витворила в собі торговельної, а ще менше промисло вої верстви. Все наше крамарство в Америці не дрібні крамниці віктуалів. І лиш де-не-де можна вказати на знатнійшого українського промисловця або банкира. Та й ця торговельно-промислова верства ніяких зв’язків зі своїми співбрата в Старім краю не має. А тут широчезне поле для бизнесових взаємин. Сирівець на сотки міліонів долярів річно йде з Галичини та Волині до Америки черев посередництво Жидів і Німців. В Старім краю український промисл та торговля платять нечувано високі відсотки за позичений капітал, коли в Америці близько 300.000.000 амер. долярів українського гроша переховується по всіляких банках, защо наші ощадники дістають ледви 3 – 4 прц. річна А хіба так тяжко