Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

293 державою, зневажаючи всі конституційні порядки. Край поділений на 14 департаментів. Столиця: місто Асунсіон (172.000 населення), немає ще водогону. Асунсіон також головна річна пристаць в Парагваю, віддалена на 1.600 км. від моря. Комунікація Головні комунікаційні лінії в Парагваю є ріки: Парагвай і Парана. Залізниць дуже мало, заледви 1.500 км., тобто на 1.000 мешканців припадає всього 1 км. Битих шляхів, шосе, взагалі в Парагваю нема. Гроші і фінанси. Грошова одиниця тепер т. зв. ґварана, а до останньої війни була еспанська пезета. Курю на основі англійського фунта стерлінгів; 1 фунт ст. 12,3 ґварані. У цілому краї маємо всього два місцевих і три закордонних банки. Бюджет за 1943 р. становив 20,000.000 ґварані, з чого половина бюджетових видатків —•' це видауки на військо й поліцію. Освіта й шкільництво Загальна освіта населення дуже примітивна. 80°/о населення неписьменних. Навчання в народніх школах безплатне, але цих шкіл небагато. Статистика за 1943 р. виказує, що до народніх шкіл ходило 139.000 дітей. Є також і середні та вищі школи, але вони слабо розбудовані. Господарство Господарство в Парагваї дуже ще примітивне й слабо розвинене. Люди скупчені здебільша коло міст і над берегами рік, зокрема над ріками Параґвай і Парана. Для прикладу, як розвинене сільське господарство, вистачить згадати, що городину для столиці ще й досі мусять імпортувати із-за кордону. Південні краї Америки, а зокрема Параґвай, Уругвай тй інші, за виїмком Арґентіни, є господарсько найвідсталіші. Більшість людей живе бідно й примітивно; в глиняних хатах, з дуже примітивними меблями, ніяких домашніх речей, ніякої вигоди, комфорту, електрики, нема. Міста розбудовані трохи краще, видно навіть хмародери, але столиця... не має ще й досі водогону.