Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

31 Так само треба призадуматись над тим: до яких наукових центрів нашій молоді їхати. У Канаді перше місце це Саскатун з його чудовим університетом і Українською Бурсою ім. П. Могили, за сотворення котрої Українці повинні вічно бути вдячні Василеві Свистунові, тепер урядникові українського збіжевого товариства у Вінніпегу. Саскатун лежить у центрі українського моря в західній Канаді, і невдовзі прийде той час, коли в тім університеті будуть учитися десятки тисяч нашої української молоді. Другий університет це в Едмонтоні в Альберті; це теж центр української освіти, бо там теж є наша Бурса ім. М. Грушівського. Тай університети у Вінніпегу, Торонті і Монтреалі добрі, славетні, лише в них буде студентові спочатку тяжше бо нема української бурси. Взагалі це одна з перших перешкод. Але вона не така страшна, як здається. Добрий студент починає розуміти мову від трьох до шести місяців. Звичайно, добре би було взяти трохи лекцій ще дома перед виїздом до Америки. Для таких, що мусять починати англійщину від самого початку, або таких, що не мають повної гімназії, найкраще буде надаватись колегія в Блюмфілді. Ця колєгія славна на цілу Америку тим, що в ній, і лише в ній, обовязкова українська мова, як також українська література й історія. Підготовчі кляси теж ведуться для Українців в українській мові. Між професорами є двох Українців. Цієї зими в Блюмфіляській колегії буде від 30 до 40 українських студентів. Варто також запровадити у нас звичай виміни родичів студентами. В Америці є багато батьків, що раді би дати свого сина-студента на докінчення гімназії, або й університету, на рідну землю, щоб запізнався близше з рідним краєм і українською мовою. Ця виміна дітьми студентами зміцнила би духове обєднання української метрополії з її американською еміграцією. А відтак українські Американці і американські Українці стали би тим зєднуючим лачцюхом між Північною Америкою і українською нацією в торговці і инших ділянках життя. Посилаючи нашу молодь на науку до Америки, треба її переконувати, щоби звертала найбільше уваги на американські способи промислу та торговлі, та щоби