Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

42 Европа, переживаючи кризу в наслідок воєнної руїни, терпіла недостаток, то Америка «дусилась» через надмір багацтва. Вона продукувала багато більше ніж сама могла спожити, а збути надвишку продуктів на світовому ринку було їй тяжко через загальне політичне напруження та через збіднення європейських держав. І так дійшло до того, що треба було палити цей чи інший продукт, або переорювати поле засіяне пшеницею чи бавовною, за що американський уряд ще й виплачував дотичним продуцентам нагороди. Це дійсно курйоз, який тяжко було зрозуміти «сірому чоловікові з вулиці». В його голові не могло поміститися, що він мусить бідувати якраз тому, що Америка занадто багата. Його «хлопський розум» казав йому, що тут не так, як повинно бути, що господарчо-соціальна система цеї країни щось псується. І він зачав шукати для себе поради. Цю його скруту використали несовісні комуністичні агітатори. їм тим лекше було «ловити рибу в каламутній воді», що свободолюбна Америка дозволяє кожному говорити та писати публічно, що тільки захоче, та не забороняє ніякої організації чи партії. Комуністична партія існує в Америці легально та голосить свої кличі зовсім явно та приватно. З другої сторони, чим народ менш свідомий, тим лекше йде на гасла демагогів. Він сам добре не розуміє скрути, а чує, що там десь на вічу, плаче над нею «крокодилячими сльозами» большевицький галалайко та іде за ним, не питаючи, чи по трапить він поправити його долю. Йому вистарчає того, що він його «жалує», щоб бути, переконаним, що це добрий чоловік, який напевно йому поможе. Відома річ, що говорити «до жолудка» є далеко лекше, як до чи навіть до серця. Американські публіцисти Виказують, що з чистих американців-янкесів тільки одиниці опинились в комуністичному таборі, в той час коли львина частина приклонників руйнуючого большевизму рекрутується саме з несвідомих емігрантів. Був час, що комуністична дурійка охоплювала тут щораз то ширші кола та ставала на перешкоді національній праці. Бувало, тяжко було нераз відбути якесь національне віче чи збори, бо большевицькі ворохобники вдирались всюди та розбивали національне життя. Та нині під тим оглядом значно покращало.