Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

54 Ми говоримо тут про це все отверто й цього піхто но забороняє нам. Ба, що більше, ми переводимо зовсім явно й з добрим вислідом збірки на боротьбу з окупантами наших земель і, помимо протесту з боку наших національних ворогів, нам цього не забороняють. Пригадую собі, наприклад, один такий протест з боку поляків, коли вони довідалися, що на одному українському вічу бесідник в розпалі своєї промови закликав громадян зложити таку суму, щоб можна було перевести атептат бодай на одного польського міністра. На скарги поляків, амери канські чинники відповідали: – «Нашим громадянам вільно все го ворити та вільно їм збирати гроші на які завгодно цілі. А дбати про те, щоби польському міністрові не скрутили голови, є обов’язком польської поліції». Подібні перепалки з поляками доводилось мати й мені особисто, головно підчас моїх виступів в Канаді. Реферуючи мої відчити та віча, канадійська англійська та французька преса висказувалась нераз дуже гостро проти поляків, називаючи їх, прм., «червоними індіянами», «дикими людьми» і ти. На бурю протестів з польської сторони та на їх домагання видалити мене з Канади, діставали вони від канадійських властей відповіді, що американським громадянам, на засаді взаїмности. Вільно в Канаді говорити про все. Американські українці є вже свого роду майстрами у веденню пропаганди та в аранжовані демонстрацій і маніфестацій. Вони мають вже в цьому той відповідний розмах та драматичний підхід, що характеризує американців взагалі. От для прикладу подамо один маніфестаційпий похід, що відбувся в Ню-Йорку з нагоди голоду па Україні. На вулиці міста з’являється 100-тисячна маса українців з Ню- Йорку та околиці: (Сотки транспарентів з відповідними написами та вантажні авта з драматичними інсценізаціями надають походові особливе обличчя. Ось наперед образ, що звертає па себе загальну увагу: На тягаровому возі хрест, на ньому розп’ята жінка (Україна), а тут же з одного боку москаль, що підрізує її пилою, а з другого поляк, що рубає сокирою; маленькі діти плачуть за мамою та відганяють від неї кровопійців. Образ дійсно дуже драматичний, що потрясає до глибини не тільки українського глядача, але й чужинців. Такий похід машеруе цілими годинами