Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

53 До писаного слова, що пособляє поширенню доброго українського імені в світі, треба вчислити й покищо нечислені, переклади кращих творів української літератури на англійську мову. Тут на особливу увагу заслуговує майстерний переклад Явору Туринського «Поза межами болю», зроблений українським автором, та переклад деяких кращих віршів Шевченка, що його зробив американець, професор ню-йорського університету. Помітно, що в останніх часах, щораз то більше перекладів, головно з української поезії, робить молодь, поміщуючи їх в українських та американських часописах і журналах, а також друкуючи їх осібними відбитками. Зокрема дає про себе знати наша еміґрація в Америці в хвилинах, коли на рідних землях відбуваються якісь виїмкові події. Тоді спонтанно відзивається ціла американська Україна, стаючи солідарно в оборо ні своїх братів на рідних землях. А таких «нагод» буває, на жаль, доволі багато. Згадати б хоч би тільки важ ніші з них, як от, приміром, польська пацифікація Галичини в 1930 р., голод на Україні в 1933 р., визнання большевиків Америкою і т. п. Тоді зривається по всіх українських колоніях одна велика буря протесту, відбуваються віча, маніфестації на вулицях міст та демонстра ції перед ворожими посольствами, засипуються офіціяльні чинники сотками протестних, письменних і телеграфічних, резолюцій та меморандумів, висилаються. окремі делегації і т. д. Правда, рідко коли кінчаються ці протести аж таким успіхом, щоби офіційні чинники Америки інтервенювали в нашій справі на міжнародньому форумі. Політика, звичайно, не знає сентиментів, а в цьому випадку і американська політика не являє собою виїмку. Але всежтаки ми маємо тут бодай змогу розказати світові про ці всі, до неба о пімсту кличучі злочини, які докопуються на українському народі на рідних землях, а про які наш народ переважно й говорити не може. І світ, хоче чи не хоче, мусить слухати нашого голосу, дарма що його совість звичайно глуха й нечула та що наші противники ведуть відповідну протиакцію, стараючись перекричати нас.