Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

76 Відомо нам, напр., що стрічався він з Драгомановим, що був на весіллю Куліша з Ганною Білозерською, та бачив там також Тараса Шевченка. В Атенах Гончаренко зв’зався російськими революціонерами, а зокрема з Олександром Герценом, що в той час видавав в Лондоні часопис «Колокол». До нього дописував Гончаренко дещо про соціально-економічний стан нашого народа. 1860 р. царські аґенти заманюють його на російський корабель, арештують і вивозять в Константиполь, щоб звідси відставити його дальше в Росію. Та приятелям Гончаренка вдається викрасти його і він переїзджає у Лондон, де проживає в гурті російських революціонерів більш півтора року. Опісля вертає знова у Грецію, а відтілля мандрує спершу в Туреччину, а опісля на Атонську Гору, де він і висвятився на священника та поїхав у паломництво в Єрусалим. Тікаючи звідси перед російським урядом, який домагався його видачі, він виїжджає в Ливанонські гори, далі переноситься до Каїро в Єгипті. Тут з намови російського консула виконано на нього замах звідки він знова вернувся в Атени. 18 жовтня 1864 р. всідає Гончаренко в Смирні, в Малій Азії, на товаровий корабель і по 2-х пів-місячній подорожі, на самий Новій Рік 1865 р., пристає до берегів Нового Світу. Тут осідає він спершу в Ню-Йорку. На життя заробляє головно гравированням, при цьому навчає також грецькій мові та править православні богослужения по- старослов’янськи і по-грецьки. Працює також складачем в Біблійному Товаристві при друкові перковно-славянської й арабської Біблії. В тому часі познайомлюється з італійською родиною Чітті з Филаделфії і одружується з їх дочкою Альвіною. Заробивши трохи грошей, виїжджає до Сан-Франціско, щоби там відкрити друкарню. Коли Злучені Держави купили від Росії Аляску (1867 р.), то заанґажували Гончаренка, щоби він помагав новій владі порозумітися з тамошнім населенням. З тою метою почав він видавати англійською і російською мовами двотижневик «Аляска Гералд». В першому числі, що появилось 1-го березня 1868 р., поміщено,