Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

80 З козацького патріотизму Гончаренка випливали й такі статті, як прм. «Країна козаків в північній Америці, або Аляска», що була по міщена в коломийському «Народі», з 15 січня 1894 р. Скорочений її зміст слідуючий: Вже да початку 18 століття була козакам знана дорога з Камчатки на Курильські острови. Звідси вони заплили на байдаках аж до Сан-Діеґо і Мендосіно в Каліфорнії та Асторії в Орегон. Коли Росія порозумілась з Англією, тоді наші смільчаки мусіли вертати назад на Камчатку. Коли в 1724. р. капітан Берінг виправляється з доручення Росії шукати нових земель, то його провідниками є камчатські моряки-козаки. І підчас коли Берінґ вилежувався, то козак Черпихів з другими козаками пильно шукали островів та їх знаходили. На тих островав осідали відтак родини козацьких камчатських поселенців. Вони і охрестили ці острови Алеутськими. Коли Росія продала в 1867 р. Аляску Злученим Державам, козаки знова дістали приказ, щоб верталися на Камчатку. Але вони цього наказу не послухали, остаючись на Алясці в числі яких 20.000. Американці думали зразу, що це індіяни, та згодом пізнали, що це потомки славних українських лицарів-козаків. Очевидно, ця «теорія» Гончаренка про козацьке походженя населення Алеутських островів, хоч як приваблива для нас, не має наукового потвердження. Та цікаво, що про цю «теорію» писав і російський журналіст Матросов, який відвідав Гончаренка в дев’ядесятих роках і якому це все Гончаренко розказав, в своїй статті «Заокеанская Русь» в петербурзькому журналі «Історичний Вісник», l897 р. Подібне оповідання переказав Гончаренко Матросові про запорожського козака Беняка, що мав збунтуватися на Сибірі в 1770 р., добрів до устя ріки Амура, звідки оплив з своїми товаришами цілу Азію і згинув на острові Мадаґаскарі, беручи участь в боях тамошніх мешканців проти французького уряду. Ось стільки наводимо з його писань, щоб, подати характеристику людини, що вперше надрукувала українське слово по тім боці океану та розповіла мешканцям. Нового Світу про Україну та її визвольні змагання. Багато дечого можна було б довідатись про цю цікаву постать ще і з записок, газет та споминів, що їх Гончаренко