Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

100 С. ВІТІВЦІ, Сквирського повіту (на Київщині). Цікава справа. 23 августа цього року цікаве діло треба було розглянути мировому судді четвертого у частка, Сквирського повіту. Торік на престольний празник першого октября (праздник цей торік був у суботу й місцева монополька була закрита підряд два дні суботу і неділю) в с. Вітівцях, Сквирського повіту, тутешні: місцевий пан-отець і церковні причетники задумали дати церкві якийсь прибуток горільчаною торгівлею. Перед цими двома днями свят вони купили за церковні гроші горілки на карбованців тридцять і склали її у дзвіниці. У суботу після обід і на другий день у неділю, теж начальство церковне поставляло вартових коло жидівських хатів, які ведуть горільчану торгівлю у праздник, й ті вартові повинні буди відсилати покупців у дзвіницю, там вони, мовляв можуть купити горілки. «Хай буде лучче та копійка прибуток церкві, а не жидові в кишеню», так казали вартові. В церковній ограді, дзвіниці й під нею товпилась сила народу. Разом з горілкою продавали й варений мед, але торгівля цим напитком йшла не дуже добре, бо тут же була й горілка, а на неї завше попит більший, як на той солодкий мед. Нарешті прибуток церкві був гарний, карбованців 8 – 10. Вів цю торгівлю церковний сторож, якому це доручив пан отець з причетниками; на голові цього бідного сторожа все лихо окошилося потім. Місцевий дяк потягнув до суду за незаконний продаж горілки у дзвіниці бідного сторожа. Трохи не цілий рік тяглася ця справа і з кінці всього остався винен той же сторож: йому присужеро 25 карб, штрафу й на два тижні висидки. «За віщо я маю одвічать», так казав сторож, „мене як найменшого в чину між церковними причетниками обібрали на це діло і я повинен був їх послухать». Цією справою дуже зацікавилась місцева штунда, котра багато має своїх прихильників між селянами й цею самою торгівлею штундиста цьвікають у вічі