Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

12 Третя передумова євангельського пробудження пов’язана з реформою 1861р. Селяни стали особисто вільними, проте не отримали землі. Це спонукало частину з них найматись на заробітки. На півдні України заможними господарями, які використовували працю батраків, були саме німці-колоністи. До того ж німецькі колонії знаходились у безпосередній близькості до російсько-українських селищ. Хоча значення чинника розкріпачення селян у розвитку капіталістичних відносин заперечувати не можна, значення його в історичній і релігійній літературі перебільшено, оскільки євангельський рух почався і в середовищі ніколи не страждаючого від кріпацтва – це молокани Таврійської губернії і Кавказу. Вони ніколи не були покріпаченими, так само як і німецькі колоністи. Тим більше євангельське пробудження серед аристократичних кругів Петербургу не може бути пояснено цим чинником. Не знімається повністю і чинник діяльності приїжджих і місцевих (з німців-колоністів) місіонерів. Не можна стверджувати, що це був єдиний і основний чинник. Слід зазначити, що значне місце в організації общин віруючих відіграли І. Пріцкау, А. Унгер, І.Віллер, І. Онкен, М. Кальвейт, А. Либиг та інші. Четвертою передумовою слід вважати волелюбний дух слов’янського народу. Офіційною релігією в Російській імперії було православ’я, яке у др. пол. ХІХст. переживало кризу. Тому ті особи, які не задовольнялися офіційним богослужінням, а відчували жадобу богошукання, намагались реалізувати її або в офіційній церкві, або за її межами. Досить часто духовний пошук, який починався в офіційній церкві, зрештою виводив людину за її огорожу, бо офіційна церква намагалась придушити кожен вияв вільнодумства, який часто супроводжувався критикою на її адресу. Проте слід зазначити, що якраз чинник православної церкви грає величезну роль для євангельського руху, оскільки вся основна релігійна думка народжувалася і розвивалася в надрах православної церкви. Слов’яни отримали Біблію на рідній мові, на відміну від народів Західної Європи. Саме православ’я дало могутній