Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

13 імпульс Богошукання, який діє донині в кращих представниках слов’янської культури. Отже, євангельське пробудження серед українського населення мало свої передумови. Пробудження серед німецьких колоністів не мало безпосереднього впливу на виникнення українсько-російського євангельського руху. На виникнення штундизму в українському народі вплинули більше не німецькі релігійні навчання, а німецький побут. Звичка молитися, читати Біблію перед їжею в сім’ях у присутності батраків і тлумачити її за сумісним обідом, влаштовувати після Богослужінь Біблійну годину (звідси і назва штундизм, Stunde, по-німецьки годину). Все це було перейнято українськими і російськими селянами. В Україні євангельський рух в 60-х роках XIXст. отримав назву «штундизм», «штунда» і набув поширення спочатку серед німецьких колоністів, потім українських і російських селян. Значно пізніше течія, близька до євангельсько- баптистської, виникла серед молокан Таврійської губернії і отримала назву «новомолокани» або християни - захаровці. За офіційною версією, виник новий рух вперше в селі Основа Одеського повіту, і першим пропагандистом був селянин Онищенко. Набагато більшою за значенням була діяльність його учня, селянина Михайла Ратушного. Оніщенко сам говорив, що «Бог дав мені світло, а Михайлові – розум». По визнанню Ратушного, він засвоїв свої переконання від німців – ймовірно від назарян колонії Рорбах, що знаходиться від Основи всього в 12 верстах. У Ратушного стали збиратися його односельці для читання Євангелія і для співу духовних віршів. Цей приклад знайшов послідовників і став розповсюджуватись серед жителів того ж Ряснопольському приходу села Ігнатовки і містечка Ряснопольє. В Ігнатовці біля Ратушного опинився автивний помічник Герасим Балабан. До того ж часу відноситься початок роботи Юхима Цимбала в колонії Старий Данциг та Івана Рябошапки в селі Карловка і містечку Любомирка Елізаветградського повіту. До кінця 1870 року послідовники штундизму активно