100 років від дня народження Василя Діянича — українського поета, публіциста, журналіста

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України 

15 липня виповнюється 100 років від дня народження Василя Діянича — українського поета, публіциста, журналіста.

Народився він 1925 року в селі Тур’я Бистра на Закарпатті. Ще в юності проявив хист до поезії: перші вірші публікував вже у 1941 році, а його добірка «Тройка» (1942 р.) викликала позитивний резонанс серед літературної критики.

Після війни здобув журналістську освіту у Вищій партійній школі в Києві, а згодом працював у редакції газети «Закарпатська правда», де залишив багату спадщину статей, зокрема про діячів культури й мистецтва краю.

Основна поетична творчість Діянича припадає на повоєнний період. Він писав українською мовою, а його вірші друкувалися у провідних виданнях: «Літературна Україна», «Україна», «Дукля», «Радянська Буковина», «Поети Закарпаття» та ін.

Його поезії перекладали на різні мови та створювали на їх основі пісні. Пісенна лірика Діянича часто звучала в репертуарі Закарпатського народного хору.

Кабмін призначив Олену Івановську на посаду мовного омбудсмена

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Кабінет міністрів України на засіданні 15 липня відкритим голосуванням призначив докторку філологічних наук і фольклористку Олену Івановську на посаду уповноваженої із захисту державної мови. Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Олена Івановська — докторка філологічних наук, професорка, завідувачка катедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка та заступниця директора Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка з виховної роботи. Викладачка фольклорного аспекту звичаєвого права, методики навчання фольклору та суб’єктно-образної системи фольклору.

Є авторкою близько 100 наукових, зокрема 17 науково-методичних, праць, навчальних посібників, підручника та навчальних програм з методики викладання фольклору, етнопедагогіки, української етнографії, звичаєвого права, української народної творчості, теорії фольклору, а також публікацій, присвячених захисту української мови. 

Серед основних її праць:

-«Фольклористична спадщина Ганни Барвінок»;

-«Фольклор як простір розгортання соціумних смислів. Діалог: медіа-студії»;

-«Звичаєве право в Україні. Етнотворчий аспект»;

-«Український фольклор як функціонально-образна система суб’єктності»;

-«Суб’єктно-образна система фольклору: категоріальний аспект»;

Читачі нашої бібліотеки найближчим часом зможуть почитати 139 назв сучасної української різножанрової літератури

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Днями Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека отримала посилку книжок від Національної спілки письменників України.

Дякуємо Михайлу Сидоржевському, голові спілки, Тарасу Кременю та всім, хто долучився до збору та відправки літератури!

Читачі нашої бібліотеки найближчим часом зможуть почитати 139 назв сучасної української різножанрової літератури.

Стежте за нашими анонсами книжкових новинок!

Український інститут книги: результати роботи за перше півріччя 2025 року

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Український інститут книги

Друзі, ділимося результатами нашої роботи за перше півріччя 2025 року. Ми продовжуємо популяризувати читання та робити українську книжку доступною і видимою у світі.

Мистецький конкурс, спрямований на видання книжок

У 2025 році Український інститут книги вже втретє проводить мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції. За підтримки УІК буде видано 77 книжок, які надійдуть до публічних бібліотек у 24 областях України. Загалом у межах мистецького конкурсу надійшла 321 заявка від 72 заявників.

Мистецький конкурс з промоції читання

Протягом першого півріччя проведено два мистецькі конкурси з промоції читання. УІК отримав 41 заявку, з яких за результатами конкурсу буде підтримано 20 проєктів із популяризації читання.

Серед уже реалізованих проєктів: 

Міжкультурний літературно-мистецький фестиваль «Відсіч. Крим»

Координаційна платформа #Усі Cвої зі створення інструментарію пам`ятування щодо авторських і меморіальних літературних творів новітніх Героїв України в рамках VII Всеукраїнського форуму військових письменників.

Поетичні читання «Меридіан Запоріжжя» та «Меридіан Харків» 2025.

Вулиця імені Євгена Храпка (колишня вулиця Першотравнева)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина» від Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Сьогоднішня наша розповідь про вулицю імені Євгена Храпка (колишня вулиця Першотравнева).

Коротка довідка: Євген Храпко (1984-2022) – сержант ЗСУ, бойовий медик. Позивний – «Вайт», «Шестиокий». Нагороджений званням «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Народився у Миколаєві. Закінчив Миколаївський національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, здобувши фах інженера-програміста. Після початку бойових дій на Сході України вчився у Харкові на парамедика. За рік пройшов усі можливі курси з тактичної медицини й пішов добровільно здобувати практичний досвід в АТО, а вже у 2015 р. поїхав на спецнавчання до Литви. Випускник програм підготовки «Combat Medic 68W», «Army Basic Instructor Course», закінчив курси лідерства від Збройних сил США для молодших офіцерів медичної служби. У 2016 р. підписав на 3 роки контракт із ЗСУ, згодом став командиром навчального взводу. У 2021 р. долучився до команди сертифікованих інструкторів Європейської ради реанімації, проводив базові та професійні реанімаційні курси для медичних працівників. Працював інженером у Симуляційному центрі медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. З березня 2022 р. служив інструктором тактичної медицини та бойовим медиком 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.

11 червня 2022 р. загинув на Харківщині під час евакуації поранених. Похований на Алеї Слави у Харкові.

#перейменування #деколонізація #Миколаївщина #топоніми

Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА

КУЛЬТУРА МИКОЛАЇВЩИНИ

День рибалки

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Кожну другу неділю липня рибалки та любителі риболовлі відзначають своє професійне свято – День рибалки, яке у 2025 році припадає на 13 липня. В Україні свято було засновано 22 червня 1995 року і з того часу, його святкування припадає на розпал літнього сезону риболовлі.

День рибалки в Україні 2025 — це не просто свято, а цілий вайб для тих, хто живе водоймами. Це день, коли рибалки чіпляють улюблені вудки, а власники ставків готують кльові івенти.

Метою Дня рибалки є привернення уваги суспільства до робітників рибного господарства, подяка цим працівникам за їхню старанну діяльність, а також підвищення зацікавленості до професійних рибацьких спілок.

Рибальство потребує певних вмінь та знань, таке заняття не можна назвати легким. Сама професія рибалки є дуже давньою, вона виникла одночасно з полюванням та збиранням.

110 років від дня народження Петра Тронька

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

12 липня виповнюється 110 років від дня народження Петра Тронька – українського вченого-історика, краєзнавця, професора та заслуженого діяча науки і техніки, який усе життя працював задля збереження історії України та культурної спадщини.

Перу дослідника належить понад 600 наукових праць. Під його керівництвом були надруковані енциклопедичне видання – «Історія міст і сіл Української СРС» (складається з 26-ти томів), багатотомна науково-документальна серія книг – «Реабілітовані історією» та ін.

У фонді Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зберігаються всі томи «Історія міст і сіл Української СРС», окремі томи «Реабілітовані історією», а також інші історичні та краєзнавчі праці дослідника, що були надруковані в ХХ та вже в ХХІ ст. в українських видавництвах.

Пропонуємо звернути увагу на видання «Краєзнавство у відродженні духовності та культури» (Київ, 1994), що висвітлює основні проблеми розвитку краєзнавства в ХХ ст.

Книга «Духовні обереги рідного краю» (Київ, 2011) містить доповідь П. Тронька про становлення історичного краєзнавства та публікації представників Спілки краєзнавців України за 2001-2011 рр.

Ілюстроване видання «Академік Петро Тронько – видатний оборонець національної спадщини» (Київ, 2021) познайомить читачів з головними віхами життя науковця та його дослідницькою діяльністю.

Запрошуємо до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2024 р. Хан Канг

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Лауреаткою Нобелівської премії з літератури у 2024 р. стала південнокорейська письменниця Хан Канг (нар. 1970 р.).

Українська літературна критикиня Богдана Романцова писала: «Тіло, біль, творчість, жах і краса – теми, що сплітаються, поєднуються у творчості Канг, ніби гілки міцного дерева. Це добра і дуже тривожна література. Пасує нашому часу».

Майбутня нобеліантка навчалася у приватній середній школі Пангмун, вивчала корейську філологію в університеті Йонсе у Сеулі. Працювала як репортер у журналі «Saemteo». У 2007-2018 рр. обіймала посаду професора кафедри творчого письма в Сеульському інституті мистецтв.

Літературну кар’єру Хан Канг розпочала з декількох віршів, зокрема «Зима в Сеулі», опублікованих 1993 р. у журналі «Література і суспільство». Відомою авторка стала після публікації першої збірки оповідань «Кохання в Йосу» (1995).

Творчий доробок письменниці включає романи «Чорний олень» (1998), «Плід моєї жінки» (2000), «Твої холодні руки» (2002), «Віє вітер» (2010), «Уроки грецької» (2011), «Вогняна саламандра» (2012), «Людські вчинки» (2014), «Біла книга» (2016), «Не прощаюся» (2021), збірку поезій «Я поклала вечір у шухляду» (2013).

Коли Хан Канг опублікувала збірку есеїв «Тихо проспівані пісні» (2007), вона випустила також й CD-диск з піснями власного написання і виконання. Її найвідоміший роман «Вегетаріанка» (2007) у 2009 р. був екранізований, а у 2016 р. отримав Міжнародну Букерівську премію.

День пам’яті рівноапостольної княгині Ольги

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

11 липня 2025 року Православна церква України за новоюліанським календарем вшановує День пам’яті рівноапостольної княгині Ольги — однієї з найвпливовіших жінок в історії України-Русі та першої християнки серед правителів. До календарної реформи її день пам’яті припадав на 24 липня.

Святу Ольгу вважають провісницею хрещення Русі, адже саме вона почала процес християнізації держави, який пізніше завершив її онук — князь Володимир Великий. Ольга також стала першою канонізованою жінкою у східнослов'янській історії.

У церковному календарі вона має титул рівноапостольної, тобто такої, що поширювала християнську віру нарівні з апостолами. Її ім'я — символ мудрості, державності та духовної сили.

11 липня свої іменини святкують усі жінки на ім'я Ольга, оскільки їхня небесна покровителька — саме свята княгиня.

Всесвітній день шоколаду відзначається щорічно 11 липня!

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

У 1995 році у Франції започаткували день шоколаду, адже французи обожнюють гарячий шоколад і вважають його еліксиром від усіх хвороб. А з’явився шоколад у Франції ще в 1615 році. Цю заслугу приписують Анні Австрійській, дружині французького короля Людовіка ХІІІ, адже какао-боби становили частину її посагу. Про це описано у книзі Девіда Лебовіца «Солодке життя в Парижі» (Харків: Vivat, 2019). У книзі подано й рецепти гарячого шоколаду.

Спочатку шоколад вживали лише як напій. З какао-бобів виготовляли так зване «шоколатлю», що в перекладі означало «гірка вода». Було це ще у 600 році до нашої ери, за часів майя і ацтеків десь в Південній Америці. Право пити шоколад мали лише жерці та вожді племен. Вождь ацтеків Монтесума полюбляв шоколадні напої і міг випити 50 чашок за день. За це він отримав прізвисько «Шоколадний король». У Європі ж шоколад з'явився у ХVІ ст. завдяки Ернандо Кортесу, який привіз какао-боби до Іспанії.

В Україні шоколад з’явився у ХVІІІ ст. у Львові, куди його завозили з Франції. Уже в ХІХ ст. в місті лева почали діяти перші шоколадні фабрики, що започаткували традицію, яка живе й досі. Про це розповідається в оповіданні Уляни Дудок «Цукерочка» зі збірки «Львів. Пані. Панянка» (Харків: Видавництво "КСД", 2018): Стефанія, донька Климентини Авдикович-Глинської, власниці першої української фабрики цукерок «Фортуна нова», веде свого друга в цукерню: «…сьогодні вона повела його в одне з улюблених місць: за вітриною виблискували гори шоколадних фігурок, помадок із вигадливими взорами, тістечок та фруктових желе…. Дівчина могла розповідати про солодку історію свого міста до безкінечності, добираючи слова, наче благородні сорти какао-бобів для створення львівського шоколаду, що на смак, як саме життя: солодкий, неодмінно з гірчинкою, з безліччю ароматних відтінків».

Львів досі вважають шоколадною столицею України. Це підтверджує і оповідання Олени Черніньки «Чоколядова драма давно минулих зим» із збірки «Львів. Шоколад. Кам’яниці» (Харків: Видавництво "КСД", 2020), де описано атмосферу львівських цукерень і затишних солодких моментів: «Сільська випічка, свіжий хліб і печиво, торти, пряники, маківники, штрудлі - усе це можна придбати в цукерні. І поки вам загортають смаколики, у приємній атмосфері ніколи не завадить випити горнятко чаю, кави або гарячого шоколаду».