Всесвітній день друку або Всесвітній день машинопису (World Typing Day)

Article Details

Category Історія

Рейтинг користувача:  / 0

Всесвітній день друку або Всесвітній день машинопису (World Typing Day) відзначають 8 січня. Це свято мистецтва та майстерності набору тексту. Він підкреслює важливість набору тексту в нашому повсякденному житті, від особистого спілкування до професійної діяльності. Цей день присвячений визнанню досягнень у технології набору тексту і заохоченню людей вдосконалювати свої навички набору тексту.

Це професійне й водночас культурне свято, присвячене поліграфії, друкарській справі та всім, хто працює зі створенням друкованої продукції. Його мета — підкреслити значення друку в розвитку цивілізації: від винаходу книгодрукування Йоганном Гутенбергом до сучасних цифрових і офсетних технологій.

Витоки друкарської справи сягають найперших механічних друкарських машинок. У 1575 році Франческо Рампазетто, італійський друкар, створив першу відому клавіатуру.

З часом друкарські машинки еволюціонували, ставали більш портативними та ефективними, що призвело до їх широкого використання в офісах та серед письменників наприкінці 1800-х років.

1970-ті роки ознаменували нову еру в наборі тексту з появою персональних комп’ютерів. Цей технологічний прогрес приніс значні зміни в те, як ми набираємо текст, зробивши процес швидшим і точнішим.

Саме друк зробив знання доступними, сприяв поширенню освіти, науки, культури й свободи слова!

8 січня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

8 січня 1919 року в селі Ясіні на Закарпатті проголошено Гуцульську республіку.

Під час історичних подій розпаду Австро-Угорської імперії і перемоги національного повстання у Львові 1 листопада 1918-го, населення Буковини і Закарпаття також прагнуло об’єднатися з ЗУНР.

8 листопада 1918-го мешканці Ясіні та навколишніх сіл на велелюдному віче проголосили возз’єднання закарпатської Гуцульщини з Україною та обрали представницький орган – Гуцульську Народну Раду (ГНР), до якої увійшли 42 депутати на чолі з Степаном Клочураком (колишній студент Віденського університету, офіцер австрійської армії).

У своєму виступі Степан Клочурак заявив: «Я певний, що між членами Ради не буде спору, що у всіх нас є тільки одна мета, одна ціль – з’єднання зі своїми кровними братами-українцями, з’єднатись з Україною». Були створені секції (міністерства) та підсекції: військова, дипломатична, внутрішніх справ, харчова, господарська, освіти та шкільництва й інші, підтримувалися дипломатичні зв’язки з ЗУНР.

День народження Василя Симоненка - українського поета, журналіста, письменника, шістдесятника

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

8 січня 1935 р. в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині народився поет, один із найяскравіших представників шістдесятництва, Василь Симоненко.

Виростав без батька. За словами Олеся Гончара, «його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти – ці найбезневинніші жертви війни».

Після закінчення сільської школи Симоненко вступає на факультет журналістики Київського державного університету імені Шевченка. Після отримання диплома працює в редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», «Робітнича газета». Якраз на цей час припадає початок «відлиги», а за тим і пожвавлення культурного та громадського життя.

Навесні 1960 року в Києві було засновано Клуб творчої молоді, учасниками якого були Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Василь Симоненко також брав участь у роботі клубу, багато їздив по Україні, виступав на літературних творчих вечорах та диспутах.

Саме з ініціативи Клубу розпочався пошук місць масового захоронення жертв сталінських репресій. Василь Симоненко з колегами долучився до збору свідчень про трагедію, особисто об’їздив околиці Києва, шукаючи свідків. Тоді вперше було відкрито місця таємних масових поховань на Лук’янівському та Васильківському кладовищах,  у Київських лісах.

Освітній серіал «TikTok, Instagram, Facebook: як залишатись в тренді»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека продовжує щотижневі огляди контенту Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ – найбільш популярних освітніх серіалів, гайдів, симуляторів та інших освітніх продуктів застосунку, створених на допомогу користувачам з метою ознайомлення і використання у професійному та особистому житті.

Сьогодні пропонуємо ознайомитись з освітнім серіалом «TikTok, Instagram, Facebook: як залишатись в тренді» https://osvita.diia.gov.ua/courses/tiktok-instagram-facebook. Соціальні мережі – потужний інструмент для бізнесу, тож завдяки цьому освітньому серіалу ви дізнаєтесь, як використовувати їхні можливості на повну. Тут ви отримаєте інформацію про основні правила роботи TikTok, Instagram та Facebook, навчитеся монетизувати сторінки у соцмережах, а також створювати якісні фото і відео на смартфоні. Окрема серія присвячена таргетованій рекламі та аналітиці її результатів.

Освітній серіал – спільний проєкт Міністерства цифрової трансформації та Senate Agency за підтримки бренду Gelius. Складається з 8 серій та фінального тесту.

Користуйтеся з користю!

День народження видатного українського авіаційного і космічного конструктора Гліба Лозино-Лозинського

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Гліб Євгенович Лозино-Лозинський (1909—2001) — радянсько-український конструктор авіаційних і космічних двигунів, літаків-винищувачів і багаторазових космічних систем.

Ім’я видатного українського авіаційного і космічного конструктора Гліба Лозино-Лозинського, на відміну від імен його колег і земляків з України Сергія Корольова чи Валентина Глушка, мало відомо широкому загалу, адже до 90-років минулого століття ніколи не згадувалося у пресі. Воно, як і ті проекти, в яких він брав участь, завжди оточувала завіса надзвичайної секретності, яку підняли лише після 15 листопада 1988 року. Саме того дня дітище Лозино-Лозинського – багаторазовий космічний корабель «Буран», створений як противага американському «Шаттлу», здійснив два витки навколо Землі і благополучно приземлився в автоматичному режимі відповідно до заданої траєкторії. Це була світова сенсація і новий прорив в космос, адже на відміну від одноразових ракет, «Буран» міг здійснювати до 100 польотів на рік і виводити на орбіту до 100 т вантажів, тоді як «Шаттл» не більше 30 т. А головне, у майбутньому з нього можна було запускати космічні кораблі для дальніх міжпланетних сполучень.

Гліб Євгенович Лозино-Лозинський народився 7 січня 1910 року в Києві, в сім’ї дворянина.

Гліб Євгенович, який народився і перші 30 років свого життя прожив в Україні, ніколи не забував про своє українське коріння і пишався цим. Про це свідчить хоча б такий факт: у 90-ті на міжнародному конгресі в Мюнхені він не почав свій виступ, поки поруч з російським прапором не з’явився прапор України.

Громадянську війну сім’я Лозино-Лозинських пережила в Кременчуці. Освіту Гліб здобув домашню, але, щоб отримати атестат, закінчив трудову школу, причому пішов відразу до сьомого классу, де здобув спеціальність слюсаря.

1926 р. він поступив у Харківський механіко-машинобудівний інститут, який успішно закінчив 1930 року (кваліфікація «інженер-механік» за спеціальністю «Паротехніка»).

День народження Михайла Рудницького - українського письменника, перекладача, літературознавця і громадського діяча

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Рудницький Михайло-Лев Іванович — одна з найяскравіших постатей української літератури ХХ століття. Письменник, перекладач, літературознавець і культурний діяч, він зробив вагомий внесок у розвиток української культури. Його життя та творчість нерозривно пов’язані зі Львовом — містом, в якому він працював протягом всього життя.

Народився він 7 січня 1889 р. в м. Підгайці на Тернопільщині в сім’ї нотаря. Закінчив Бережанську гімназію та Львівський університет, у якому здобув учений ступінь доктора філософії (1914). Продовжував освіту в Парижі та Лондоні, де познайомився з багатьма діячами європейської культури. Повернувшись на початку 20-х років до Львова, був професором таємного Українського університету аж до його закриття польською окупаційною владою у 1925 р.

Разом з тим М. Рудницький займався журналістикою: працював у газеті “Діло”, журналі “Світ”, деякий час редагував журнал “Назустріч”.

У 1922 р. вийшла його збірка поезій у прозі “Очі та уста”, в 1929 р. – книжка оповідань і есе “Нагоди та пригоди”, потім видав книги літературознавчих досліджень “Між ідеєю і формою” (1932) та “Від Мирного до Хвильового” (1936), “Творчі будні Івана Франка” (1956).

Міжнародний день програмістів

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Професійне свято програмістів відзначають 7 січня щорічно.

У сучасному світі інформаційні технології стали невід’ємною частиною життя, бізнесу та розвитку суспільства. Професія програміста, яка довго формувалася як високотехнологічна спеціальність, сьогодні є однією з найважливіших та найперспективніших. В Україні ІТ-індустрія посідає чільне місце серед секторів економіки, а її внесок у розвиток держави важко переоцінити. Ця галузь демонструє стабільність навіть в умовах воєнного стану, залишаючись одним із ключових джерел валютних надходжень і підтримки національної економіки.

ІТ-галузь України привертає увагу всього світу завдяки високому рівню професіоналізму українських програмістів, їхній креативності та здатності працювати в умовах стресу. Українські компанії співпрацюють із провідними світовими корпораціями, такими як Microsoft, Google, Amazon, а також створюють стартапи, які стають глобально успішними. Відомі приклади включають Grammarly, Ajax Systems і People.ai, які є яскравим підтвердженням потенціалу нашої країни.

Програміст — звучить не просто гордо, а прибутково та престижно. Сьогодні вони можуть творити таке, що ще кілька десятиліть тому людство не могло собі навіть уявити.

Усе, з чим ми стикаємося за комп’ютером — результат роботи програмістів. Крім того, практично кожен електронний пристрій — від пульта дистанційного керування до складних промислових верстатів з програмним керуванням — проходить через руки цих фахівців.

«Бібліотека – місце сили, простір свободи» – гасло нашої бібліотечної спільноти у 2026 році

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Шановні колеги!

Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація обрала девіз ВГО Українська бібліотечна асоціація на 2026 р.

Усього на конкурс було подано близько 140 пропозицій від працівників національних, державних, обласних, міських, сільських бібліотек, військових, представників бізнесу, музейників, викладачів і бібліотекарів закладів освіти та читачів бібліотек з різних областей України.

Найбільшу кількість голосів Президії набрав девіз «Бібліотека – місце сили, простір свободи», ідея якого належить Людмилі Жирик, завідувачці відділом Івано–Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка.

Вітаємо авторку та всю бібліотечну спільноту з новим девізом!

В умовах війни наше гасло «Бібліотека – місце сили, простір свободи» набуває особливо глибокого змісту.

Воно підкреслює, що бібліотека – це простір психологічної підтримки й стійкості. Тут люди знаходять заспокоєння, віру, знання про свою історію та культуру, що допомагає не зламатися й зберегти внутрішню рівновагу. Саме тут знаходиться джерело правди та опору дезінформації, адже бібліотека надає доступ до перевіреної інформації, допомагає відрізняти правду від пропаганди, формує критичне мислення. У бібліотеці плекають українську мову, зберігають національну пам’ять та культурну спадщину. Тут панує свобода слова, думки й української ідентичності, які намагається знищити ворог. Тож українські бібліотеки стали  культурним й інформаційним щитом, де слово, книга й знання є формою спротиву.

Це гасло про незламність духу, свободу мислення та збереження людяності, які бібліотека допомагає захищати навіть у найважчі часи.

Використовуйте цей девіз у зв`язках з громадськістю, рекламно-інформаційній та адвокаційній діяльності бібліотек!

У 2025 році унаслідок російської агресії в Україні зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури України 

У 2025 році унаслідок російської агресії в Україні зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 1640 пам’яток культурної спадщини та 2446 об’єктів культурної інфраструктури.

Серед них: 153 пам’ятки національного значення, 1333 місцевого, 154 щойно виявлені — у 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали Харківська (344), Херсонська (297), Одеська (182), Донецька (175) та Київська області й місто Київ (163).

Культурна інфраструктура втратила 498 об’єктів:

• клубні заклади — 1193,

• бібліотеки — 854,

• мистецькі заклади — 188,

• музеї та галереї — 136,

• театри й кінотеатри — 50,

• парки та зоопарки — 11,

• заповідники — 9,

• цирки — 4,

6 січня: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

6 січня 1846 р. (за ст. ст. в ніч з 24 на 25 грудня 1845 р.) у м. Переяславі в маєтку свого друга, лікаря Андрія Осиповича Козачковського, Тарас Григорович Шевченко написав свій знаменитий «Заповіт».

Листопад 1845 р. видався мокрий, вітряний і холодний. На той час Шевченко працював у складі Археографічної комісії, їздив по селах і містах змальовувати старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі та застудився. У нього почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто одужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет.

Після 20 грудня хворому погіршало, становище його було майже безнадійним. На щастя, міцний організм поета переміг хворобу, і через два тижні він вирушив на Чернігівщину з тим же завданням Археографічної комісії. А вірш «Заповіт» залишився...

Поезією «Як умру, то поховайте...», або «Заповіт» завершується плідна Шевченкова осінь 1845 р. Цей вірш завершує збірку «Три літа». У змісті твору виявилася світоглядна та творча зрілість поета. Тут він використав відомий з тривалої літературної традиції (Горацій, Й.-В. Ґете, П.-Ж. Беранже, Г.Р. Державін, О.С. Пушкін) жанр «пам’ятника» – поетичного заповіту і створив поезію нового, власне шевченківського жанру – заповіт-гімн.

«Заповіт» – вірш у формі послання. Провідний мотив – заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду; віра поета у світле майбутнє України, яке треба здобути в боротьбі з ворогами.