155 років з дня народження Леся Мартовича

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Лесь Мартович (Олекса Семенович Мартович) – майстер усної розповіді. Більшість своїх творів він оповідав у колі друзів і не записував, тому вони втрачені назавжди. Навіть з-поміж написаного загинула значна частина – через життєві катаклізми XX століття. Збереглися близько 30 опублікованих творів, переважно оповідань, які побачили світ здебільшого завдяки співпраці з редакцією львівського “Літературно-наукового вісника”. Лесь також входив до так званої Покутської трійці – умовного об’єднання трьох українських письменників Мартовича, Василя Стефаника та Марка Черемшини.

Лесь народився 12 лютого 1871 року в селі Торговиця на Станіславівщині (нині Івано-Франківщина). Батько був сільським писарем, який самотужки зумів опанувати грамоту, і звичайний наймит став “людиною порядною, непідкупною та авторитетною серед односельців”.

Освіту письменник здобував спочатку в місцевій дворічці, потім перейшов до школи в сусідньому селі. Пізніше батько віддав сина на навчання до Коломийської класичної гімназії. Саме там Лесь познайомився з Василем Стефаником та Іваном Семенюком (Марко Черемшина). Навчання давалося легко, тому у вільний час допомагав батькові та займався дрібним підробітком.

Та атмосфера у гімназії була напруженою. Чимало паничів задирали Мартовича, адже він хоч і здібний, проте бідняк. Окрім багатіїв, зневажливо до мужицьких дітей ставилися й самі вчителі, постійно брали на кпини за ортографічні помилки в польській мові, та й за селянський одіж кепкували. Олекса відчув відверту дискримінацію з боку поляків Галичини, які зневажливо ставилися до русинів (українців), яких вважали за мало освічених “мужиків”

«Якщо наполегливо працювати і вірити у власні сили – обов’язково усе вдається», – такої думки дотримуються учасники гуртків з вивчення англійської мови «English for beginners» та «English for intermediate»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Якщо наполегливо працювати і вірити у власні сили – обов’язково усе вдається», – такої думки дотримуються учасники гуртків з вивчення англійської мови «English for beginners» та «English for intermediate», що працюють у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

Для зустрічей, що відбулися 4 та 11 лютого у бібліотечному ресурсному центрі «Вікно в Америку» обрали наступні теми: «Місяці та пори року», «Розповідь про родину», «Особливості умовних речень».

Учасники занять довели, що вже досить вправно можуть оперувати вивченою лексикою та обговорювати прості теми. Читання коротеньких текстів, прослуховування й аналіз пісень та інтерактивні вправи допомогли краще засвоїти новий матеріал та перевірити власні знання.

Запрошуємо всіх бажаючих приєднатися до наших наступних зустрічей та відкривати нові горизонти у вивченні англійської.

Чекаємо на вас щосереди о 14:00 (початковий рівень) та о 15:30 (середній рівень) в обласній науковій бібліотеці за адресою: вул. Маріупольська, 9.

В онлайн-форматі проведено День фахівця «Бібліографічні видання Миколаївської ОУНБ»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

11 лютого для студентів денного та заочного відділень спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» Миколаївський коледж культури і мистецтв в онлайн-форматі проведено День фахівця «Бібліографічні видання Миколаївської ОУНБ».

Учасники заходу ознайомилися з різними формами та типами бібліографічних посібників, що були підготовлені фахівцями Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека за останні роки.

Розглянули особливості підготовки бібліографічних покажчиків, їхню структуру та оформлення.

Особливу увагу було приділено популяризації видань: присутні переглянули відеопрезентації бібліографічних покажчиків на офіційній сторінці бібліотеки в соціальній мережі Facebook та YouTube-каналі «Миколаївська ОУНБ».

Освітній серіал «Менеджер із цифрового маркетингу»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «Менеджер із цифрового маркетингу» https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-marketing-manager

Цифровий маркетинг — це одна з найдинамічніших галузей сучасного бізнесу, тому попит на фахівців, які володіють знаннями та навичками в цій сфері, завжди високий. Освітній серіал «Менеджер із цифрового маркетингу» - це справжній курс, який допоможе розпочати з нуля чи розвинути кар’єру у сфері маркетингу. Програма охоплює всі найважливіші навички, якими має володіти успішний спеціаліст з цифрового маркетингу, курс надає можливість розпочати чи розвинути кар’єру у сфері цифрового маркетингу навіть без попереднього досвіду, адже теми йдуть від початкового до просунутого рівня.

Практичні та теоретичні знання - від досвідчених експертів, а тести та практичні вправи допоможуть перевірити та зміцнити ваші знання. Після успішного завершення курсу та тестування ви зможете отримати сертифікат від Дія.Освіта, Google та Marketing Masters, який стане цінним доповненням до резюме.

Курс розроблено компанією Google у співпраці з Варшавською школою економіки (SGH) та школою performance-маркетингу Marketing Masters на основі багаторічного досвіду. Містить 101 серію та фінальний тест.

Користуйтеся з користю!

Міжнародний день жінок і дівчаток в науці (International Day of Women and Girls in Science)

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Жінки складають половину населення планети, а отже, половину потенціалу людства в усіх областях діяльності, в тому числі і в науці. Але коли ми чуємо слова «вчений» чи «науковець», то уявляємо в цій ролі, частіше за все, чоловіка. Історично так склалося, що покликанням жінки завжди вважали виховання дітей або гуманітарну професію. Попри те, що світ завдячує жінкам численними надважливими винаходами й дослідженнями, вони й дотепер складають менше третини науковців. Усвідомлюючи важливість забезпечення їх вільного доступу до науки, ООН заснувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці (International Day of Women and Girls in Science), який відзначається щороку 11 лютого.

Організація Об’єднаних Націй запропонувала всім державам-членам, організаціям і органам системи ООН та інших міжнародним і регіональним організаціям, приватного сектору та науковим колам, а також громадянського суспільства, включаючи неурядові організації і приватних осіб, відзначати Міжнародний день жінок і дівчаток в науці належним чином, в тому числі за допомогою проведення просвітницьких і суспільно-пропагандистських заходів, з тим щоб заохочувати повноцінну і рівноправну участь жінок і дівчаток в процесах в сфері освіти, професійної підготовки, забезпечення зайнятості та прийняття рішень в природничо-наукової області, ліквідувати всі прояви дискримінації по відношенню до жінок , в тому числі в галузі освіти і зайнятості, і долати правові, економічні, соціальні та культурні бар’єри на шляху до цього, в тому числі заохочуючи розробку науково-освітньої політики та програм, включаючи, в міру необхідності, шкільні програми, сприяти більш широкому залученню жінок і дівчаток до сфери науки, заохочувати розвиток жінками наукової кар’єри і визнавати досягнення жінок в науці.

Через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури.

Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини: 155 мають статус національного значення, 1370 — місцевого, 160 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 45 пам’яток культурної спадщини. Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області — 349, Херсонській — 298, Донецькій — 195, Одеській — 184, Київській області та м. Києві — 172.

Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2483 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 507 — повністю знищено.

Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях.

Загалом постраждали:

-клубні заклади – 1223;

-бібліотеки – 858;

-заклади мистецької освіти – 190;

-музеї та галереї – 137;

-театри, кінотеатри та філармонії – 50;

-парки, зоопарки – 11;

Студенти долучилися до книгознавчої лекції «Служіння слову і нації: Олена Пчілка та Борис Грінченко»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Осмислення життєвого шляху та науково-творчої спадщини видатних громадських діячів є не лише даниною пам’яті, а й важливою умовою формування національної свідомості та історичної відповідальності сучасного покоління. Саме так ми глибше усвідомлюємо власну ідентичність та духовні орієнтири.

10 лютого студенти Кафедра української мови, літератури та методики навчання Admiral Makarov National University of Shipbuilding долучилися до книгознавчої лекції «Служіння слову і нації: Олена Пчілка та Борис Грінченко». Захід поєднав академічну науку, культурну пам’ять і живий інтерес молоді до національної спадщини.

Учасникам було презентовано рідкісні та цінні видання з фондів Музею книги Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, а також наукові й художні праці, які розкривають багатогранність творчого доробку двох непересічних особистостей української культури. Постать Олени Пчілки постала як унікальний феномен – письменниця, мистецтвознавиця, літературна критикиня, популяризаторка українського мистецтва, фольклористка, етнографиня, педагогиня, меценатка, перекладачка, публіцистка, членкиня-кореспондентка Всеукраїнської академії наук. Не менш масштабною є особистість Бориса Дмитровича Грінченка – письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця, лексикографа, видавця, публіциста, педагога та одного з організаторів товариства «Просвіта» в Києві.

Пропонуємо почитати книгу оповідань та есеїв «Я не знаю, як про це писати»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Друзі, пропонуємо почитати книгу оповідань та есеїв «Я не знаю, як про це писати». Це нове літературно-художнє видання, яке вийшло в серії «Полиця бестселер» (Київ : Книголав, 2024), що подароване читачам нашої бібліотеки PEN Ukraine.

Збірка прозових творів написана учасницями курсу письма «My Story». Авторкою даної ідеї та куратор кою проєкту стала відома українська письменниця, співачка, журналістка та телеведуча, членкиня Українського ПЕН Ірена Карпа. 34 авторки розповіли про події, які їм довелося пережити 24 лютого 2024 року.

Це – сповіді, особисті історії героїнь, які під час їхнього написання проходили своєрідну терапію емоцій і травм душі: чому поїхали, або залишилися; як пристосувалися до умов війни, залишаючись в Україні; які дізналися історії про людей і навіть тварин; як руйнувався світ навколо і як його зібрати в єдине ціле знову; як продовжувати жити та любити і вірити в те, що все буде гаразд. Серед історій героїнь збірки є і миколаївська авторка – Анна Софіна, яка написала оповідання «Надія».

Наприкінці книжки Ірена Карпа залишила декілька чистих аркушів - тут можна написати власну історію, як на сторінці свого щоденника.

«Нерозказані історії просто помирають. Пережитий досвід залишається в пам’яті й у тілі того, хто його пережив», – написала Ірена Карпа у передмові до видання.

Запрошуємо почитати в @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

Пропонуємо ознайомитися з книгою Зінаїди Лашкул «К.О. Трутовський»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Костянтин Трутовський (9.02.1826 - 17.03.1893) – український художник-живописець, ілюстратор, аквареліст, академік Академії мистецтв. Він належав до характерного для другої половини ХІХ ст. реалістично-академічного напрямку, але його картинам притаманний сентиментальний романтизм.

Художник намагався зберегти на своїх картинах український світ, який починав зникати під впливом русифікації. Він зображував не лише національну своєрідність селянських звичаїв і обрядів, красу і поетичність української природи, а й розповідав про тяжке життя селян, про принизливе становище кріпаків.

Пропонуємо ознайомитися з книгою Зінаїди Лашкул «К.О. Трутовський» (Київ: «Наукова думка»,1974), де авторка розповідає про життєвий та творчий шлях митця, його погляди на мистецтво. Однією з особливостей творчості К. Трутовського є зображення людини в органічній взаємодії з живою природою, його новаторство полягає в тому, що він одним із перших в українському живописі другої половини XIX ст. підняв на висоту побутовий жанр.

Запрошуємо почитати до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Відзначаємо

9 лютого: цей день в історії України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Делегати УНР Микола Левитський, Олександр Севрюк та Микола Любинський підписують мирний договір. Брест. 1918. Фото: ukrmap.su.

9 лютого 1918 року в Бересті (Брест-Литовську) було підписано мирний договір між УНР та державами «Четверного союзу» (Німеччина, Австро-Угорщина, Османська імперія, Болгарія), що стало першим міжнародним визнанням незалежності УНР.

Українську делегацію від УНР представляли прем’єр-міністр Всеволод Голубович (голова), Микола Левитський, Микола Любинський, Михайло Полоз, Олександр Севрюк. Ця делегація прибула на переговори у статусі представників самостійної держави. Німеччина домагалася визнання незалежності УНР Радянською Росією. Делегація від якої вже вела переговори у Брест-Литовську. Лев Троцький доводив, що влада в Україні належить більшовикам і у складі їхньої делегації є представники від українського радянського Народного Секретаріату.

За умовами договору обидві сторони проголошували між собою мир. «Тому, що український народ проголосив себе незалежним і виразив бажання привернути мирний стан між Українською Народною Республікою і державами, що находяться в війні з Росією. – йдеться у тексті договору, –  Вони хотять вчинити перший крок до тривкого і для всіх сторін почесного світового миру, котрий не тільки має покласти кінець страхіттям війни, але також має вести до привернення дружніх відносин між народами на полі політичному, правному, господарському і умовому».