Вулиця Аркасівська (колишня Пушкінська)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 266

Друзі! Продовжуємо рубрику «Перейменування об’єктів топонімії. Миколаївщина». Сьогоднішня наша розповідь про вулицю Аркасівську (колишня Пушкінська).

Коротка довідка:Микола Аркас (1852-1909) – культурний і громадський діяч, письменник, фольклорист, композитор, історик, меценат, засновник та голова Миколаївського товариства «Просвіта».

Народився у Миколаєві. Його батько – адмірал Чорноморського флоту Микола Аркас. Мати – Софія Петрівна – походила з давнього українського козацького роду Богдановичів.

Початкову освіту отримав в приватній гімназії в Одесі, потім в училищі правознавства у Петербурзі. У 1875 р. закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського університету в Одесі (тепер – Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова). Служив у морському відомстві в м. Миколаєві (1875-1881), після цього обійняв посаду почесного мирового судді у м. Херсоні (до 1895).

Діяльність М. Аркаса пов’язана з просвітництвом та розвитком української культури: історією України, просуванням вивчення української мови, збереженням українського фольклору, підтримкою освітянських програм, музики, театру, літератури тощо.

Роман Клочко «Невидимий фронт. Як дисиденти боролися за незалежність України»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 221

Друзі, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 31 бібліотека Миколаївщини отримали від Український інститут книги видання Романа Клочка «Невидимий фронт. Як дисиденти боролися за незалежність України» (Київ : Віхола, 2023).

Книга є унікальною, оскільки висвітлює мало досліджену тему дисидентського руху. Автор описує історичний контекст, розповідає про основних персоналій та викладає матеріал легкою, доступною мовою, орієнтованою на широке коло читачів. Видання базується на основі спогадів, інтерв’ю, листів та інших документів про дисидентів. Зібрані матеріали упорядковані таким чином, щоб різнобічно розповісти про цей ненасильницький рух опору та боротьбу за незалежність України. Книгу доповнюють фотографії та QR-коди з посиланнями на додаткові матеріали.

Вивчення історії України, а особливо у контексті розбудови державності і боротьби за незалежність є важливим підґрунтям для розуміння подій, що відбуваються сьогодні.

Українська спільнота відзначає Всеукраїнський день бібліотек

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 195

Щороку, починаючи з 1998 р., 30 вересня українська спільнота відзначає Всеукраїнський день бібліотек. З’явилося це свято після підписання Президентом України відповідного указу з метою підвищення ролі книги у суспільному та культурному житті, привертання уваги широкої громадськості до проблем бібліотек, до потреб і соціального статусу бібліотекарів.

З давніх давен професія бібліотекаря є почесною і найгуманнішою у світі. Хтось із мудрих сказав: «Бібліотекар – це не професія, а стан душі». І це дійсно так, адже бібліотекар – це, насамперед, творча особистість, яка безкорисливо служить суспільству та читачеві.

Бібліотекарі та бібліотеки виступають героями численних книг, їм присвячено вірші, оди, легенди та есе.

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запрошує завітати до наших затишних читацьких залів та переглянути деякі з таких творів:

- «Бібліотека Душ» Ренсом Ріггз (Харків : Видавництво "КСД", 2020);

- «Варта! Варта!» Террі Пратчетт (Львів : Видавництво Старого Лева, 2019);

- «Вбивство в бібліотеці на Ринку, 9» Віктор Янкевич (Тернопіль : Видавництво "Навчальна книга - Богдан" , 2019);

Відзначаємо День батька!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 205

16 червня відзначаємо День батька! Ініціаторкою цього свята стала американка Сонора Додд з міста Спокана, штат Вашингтон. ЇЇ батько Вільям, самотужки виховав шістьох дітей після смерті дружини. Відчуваючи особливу шану і подяку до найріднішої людини, у 1909 р. вона запропонувала міській раді створити окремий день для вшанування чоловіків-батьків. Ідея була підтримана, і з 1966 р. День батька – офіційне свято в США, а з 2012 р. воно набуло статусу міжнародного і відзначається в 28 країнах світу. Вшановують батьків у третю неділю червня. Але багато країн мають інші дати цього свята. Наприклад, у Південній Кореї – це спільне свято для матері і батька відзначають 8 травня, в Польщі – 23 червня, Португалія, Іспанія й Італія вшановують своїх татусів 19 березня.

В Україні для започаткування ініціативи такого свята представниками громадської організації «Міжнародний Центр Батьківства» було зібрано 10 тис. підписів від громадян під листом до Президента з пропозицією ввести святкування цього дня на державному рівні, і у травня 2019 р. був виданий такий указ.

Різні країни мають свої традиції відзначення цього дня, але основними є вітання батька в родинному колі подарунками, зробленими власноруч. У США символом цього дня є троянда, яку прикріплюють на груди, червону – якщо батько живий і білу, якщо людини вже немає. У Фінляндії на честь батька вивішують на вулицях прапори. Мешканці Німеччини мають в цей день офіційний вихідний.

У приміщенні бібліотеки відбулися урочистості з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 254

30 вересня у приміщенні Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулися урочистості з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. У затишній залі зібралися представники обласних бібліотек і бібліотек територіальних громад Миколаївщини, педагоги, науковці, друзі та партнери.

На свято завітали заступник начальника Миколаївська обласна державна адміністрація Юрій Гранатуров, голова постійної комісії Миколаївської обласної ради з питань науки, освіти, інновацій, молоді, сім’ї і спорту, культури та духовності Євген Горбуров, начальник Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА Олена Буберенко. Вони привітали присутніх зі святом, наголосили на важливій ролі бібліотек у скрутний час, який переживає наразі наша країна та нагородили кращих бібліотечних працівників області почесними грамотами та подяками Миколаївської обласної військової адміністрації, Миколаївська обласна рада та управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної військової адміністрації.

Миколаївська ОУНБ відзначила своїх партнерів подяками за багаторічну плідну співпрацю, вагомий внесок у реалізацію партнерських заходів.

Святкову атмосферу доповнили музичні вітання від улюблених виконавців містян та гостей нашої області – артистів Миколаївська обласна філармонія соліста ансамблю української пісня «Вільні Козаки», заслуженого артиста України Олександра Сичова, Антоніни Лаврової та Володимира Василенка, вокального ансамблю «ПІСНЯ-ДУША» Обласний палац культури.

90 років з часу створення Спілки радянських письменників України, нині Національної спілки письменників України (НСПУ)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 183

16 червня виповнюється 90 років з часу створення Спілки радянських письменників України, нині Національна спілка письменників України НСПУ. Її засновано на I Всеукраїнському з’їзді радянських письменників (17 червня 1934 р., Харків – 12 серпня 1934 р., Київ). Згодом Х з’їзд СПУ, що відбувся 19 квітня 1991 р., був проголошений Першим з’їздом незалежної Спілки письменників України, статус Національної, спілка отримала у 1997 р. Організація займається проведенням літературних конкурсів, вечорів, що сприяють розвитку літературного процесу в Україні, формуванню іміджу української літератури за кордоном, сприяє професійному росту молодих письменників та долучається до видавництва їх книг, оскільки має своє видавництво «Український письменник». У 2023 р., попри війну, у цьому видавництві вийшов довідник «Національна спілка письменників України : біобібліографічний довідник».

Обсяг видання понад тисячу сторінок, в ньому вміщено інформацію про 1820 членів Національної спілки письменників України, які входять до складу 25 обласних організацій.

З часу свого заснування спілка має також власні друковані органи: газету «Літературна Україна», журнали «Дзвін», «Березіль», «Всесвіт», «Дніпро», «Слово і час», «Кур’єр Кривбасу». Спілка має свою нагороду – медаль НСПУ «Почесна відзнака», яка є виразом високої пошани та визнання українського письменництва та символізує вдячність за талант, творчість та великий внесок у літературний спадок України.

Міжнародний день перекладача

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 383

Щороку 30 вересня відзначається Міжнародний день перекладача. Дата була обрана на честь святого Ієроніма, відомого історика та письменника, який займався перекладом Старого та Нового Завітів. Саме його версія перекладу цих релігійних книг з оригіналу (івриту) була проголошена офіційним латинським текстом Святого Письма.

Свято було започатковано у 1991 р. за ініціативи Міжнародної федерації перекладачів (International Federation Internationale des Traducteurs, FIT). Сама FIT була заснована у 1953 р. в Парижі й сьогодні об’єднує представників понад 100 асоціацій перекладачів з більш ніж 60 країн по всьому світу з метою обміну досвідом, корисною інформацією та задля зміцнення зв’язків між національними організаціями в інтересах їх перекладачів.

У 2017 р. Генеральна асамблея ООН на своєму черговому засіданні одноголосно прийняла Резолюцію (A/RES/71/288), в якій зазначено, що роль професійного перекладу полягає в об'єднанні народів, сприянні миру, розуміння і розвитку: «Професійний переклад вносить вагомий вклад у згуртування націй та поширення інформації, яка раніше була доступна лише представникам певної культури. Робота перекладача може вплинути на відносини між різними країнами і навіть змінити хід історії».

В цей день проводять різні семінари та конференції, під час яких професіонали-лінгвісти обмінюються досвідом, знайомляться з колегами і працюють над розвитком галузі.

Ось декілька цікавих фактів про професію перекладача:

-У світі існує більше ніж 300 тисяч професійних перекладачів, що складає 0,004% населення Землі.

-Серед усіх авторів найчастіше перекладають твори Агати Крісті (7233 переклади), Жуля Верна (4751 переклад) і Вільяма Шекспіра (4293 переклади).

120 років від дня народження Гліба Павловича Таранова (1904-1989)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 186

15 червня 2024 року виповнюється 120 років від дня народження українського композитора і педагога, доктора мистецтвознавства, заслуженого діяча мистецтв України Гліба Павловича Таранова (1904-1989).

З 1918 по1924 рр. Г.П. Таранов здобув фахову музичну освіту. На формування його музичного таланту впливали таки педагоги та композитори, як Б. Лятошинський, Ф. Блуменфельд, М. Малько. У 1925 р. він закінчив Музично-драматичний інститут імені М. Лисенка, де залишився викладати теоретичні дисципліни і диригування. З 1934 р. працював у Київській консерваторії, з 1937 р. – доцент, з 1939 р. – професор, у 1945-1974 рр. – завідувач кафедри інструментування. У 1956-1968 рр. був заступником голови правління Спілки композиторів України. Гліб Павлович зумів вдало об’єднати творчість композитора та діяльність педагога.

У творчому доробку Гліба Павловича – дев'ять симфоній, опери, сюїти на теми українських народних пісень, симфонічні поеми, музика до кінофільмів, твори для фортепіано та хорові твори. Г.П. Таранов – автор оркестровки опери «Катерина» М. Аркаса, романсу для баса й фортепіано «Самому чудно» за віршами Т. Шевченка, автор теоретичної праці «Курс читання партитур».

«Трагедія Бабиного Яру: біль і пам’ять» (до Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 212

Щороку, 29 вересня в Україні вшановують пам’ять жертв нацистських розстрілів, що відбулися в урочищі Бабиного Яру на околицях Києва під час Другої світової війни. Це місце стало символом геноциду та голокосту в Україні для більш ніж 100 тисяч євреїв, ромів, військовополонених та мирних жителів, які загинули у 1941-1943 рр. Після Другої світової війни Бабин яр став символом людської трагедії та страждань мирного населення під час війни та є невід’ємною частиною національної історії нашого народу.

Вічна пам’ять загиблим!

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека підготувала добірку видань з даної теми:

-75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність (Київ : Парламентське видавництво, 2017)

Видання містить офіційні документи, стенограми доповідей та виступів учасників парламентських слухань, що були присвячені 75-тій річниці трагедії Бабиного Яру. Під час засідання було обговорено наслідки гуманітарної катастрофи, що спіткала український та єврейський народи під час Другої світової війни.

-Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі Вип. 1 (Київ : Ukrainian Center for Holocaust Studies, 2019).

Науковий часопис містить матеріали досліджень провідних фахівців вивчення трагедії Голокосту та Бабиного Яру у світовій та національній історіографії. Книга складається з декількох розділів, що містять статті, нотатки і роздуми, документальні джерела, які детально розкривають і висвітлюють різні аспекти вивчення Голокосту та Бабиного Яру. Видання містить численні документальні свідчення очевидців цих страшних подій.

- «Бабин Яр: масове убивство і пам’ять про нього» (Київ : Ukrainian Center for Holocaust Studies, 2017).

Збірка містить матеріали міжнародної конференції «Бабин Яр: масове убивство і пам’ять про нього» від 24-25 жовтня 2011р., що включає в себе наукові тексти істориків з України, Франції, Нідерландів, Ізраїлю та Німеччини. Автори висвітлили історичні аспекти репресивної політики щодо різних груп населення: євреїв, ромів, діячів українського національного руху, цивільних громадян, для яких Бабин Яр став місцем загибелі та колективного поховання. Окреслили коло питань, що пов’язані з увічненням пам’яті загиблих в українському суспільстві. Видання також містить детальний каталог пам’ятників, меморіальних і пам’ятних знаків, що є у місті Київ на території урочища Бабин Яр.

Нові книжки-подарунки від Міністерства культури та інформаційної політики України та пана Ростислава Карандєєва

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 201

Чергова публікація про книжки-подарунки від Міністерство культури та інформаційної політики України та пана Ростислава Карандєєва.

Унікальна за своїм змістом документально-художня збірка життєвих історій «Бахмут: хроніки незламної фортеці» (Київ : Саміт-Книга, 2023), написана Євгенією Богословською у співавторстві з істориком, членом Національної спілки краєзнавців України Микитою Безменом. На сторінках видання зафіксовано десятки реальних історій-спогадів волонтерів, вчителів, медиків та місцевих жителів про мирне життя до війни та руйнівне сьогодення, що спричинене активними бойовими діями.

«Мені дуже хотілося написати книгу про моє місто. Не про місто, яке зруйноване, а про місто, яке має дуже велике історичне надбання – це спадщина нашої України», – зазначає письменниця.

Оповідь у книзі ведеться від імені самого міста-фортеці. Кожен розділ поділено на місяці, де описується хронологія подій з лютого 2022 року до січня 2023. Також читачі познайомляться з 450-річною історією Бахмута, його таємницями та легендами. Кожна сторінка книги проілюстрована фотографіями з різних моментів життя міста.

«Коли люди читатимуть, вони побачать дуже багато цікавих фактів, які є історичними, але вони не перевантажені науковими термінами. Це просто життя людей, які опинилися в умовах гуманітарної катастрофи. Якщо людина має хоч маленьку емпатію до страждань громадян своєї країни, то їй буде цікаво», – зауважує керівник проєкту Олексій Кононенко.

95 років від дня народження Дмитра Васильовича Павличка (1929-2023)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 271

«Я переконаний, що Дмитро Павличко залишиться у памʼяті народній як великий геніальний поет і як видатний політик, причому політик цільний. Такої органічної єдності в одній особі письменника і політика, яку виражає постать Дмитра Павличка, його діяльність і покликання, годі відшукати в сучасній історії України».

Микола Жулинський

28 вересня виповнюється 95 років від дня народження Дмитра Васильовича Павличка (1929-2023) українського поета, перекладача, літературного критика, громадського діяча, Героя України.

Дмитро Васильович народився 28 вересня 1929 р. на Західній Україні в с. Стопчатів (нині – Івано-Франківська область). Початкову та середню освіту здобув у польській школі в с. Яблунові. У 1948 р. він вступив до Львівського університету, з 1953 р. навчався в аспірантурі, але невдовзі залишив наукову роботу.

У 1971-1978 рр. працював головним редактором журналу «Всесвiт». У 80-тi роки XX ст. Павличко як секретар Спілки письменників України активно боровся за надання українській мові статусу державної. Дмитро Павличко є одним iз засновників Товариства української мови імені Тараса Шевченка, Народного Руху України та одним з авторів Акта проголошення Незалежності України від 24 серпня 1991 р. З 1995 до 1998 рр. Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України у Словацькій Республіці, Послом України в Республіці Польща (тоді вдалося в центрі Варшави встановити пам’ятник Шевченку).

Літературна діяльність Дмитра Павличка розпочалася з виходу збірки поезій «Любов і ненависть»(1953). Пізніше побачили світ інші поетичні збірки: «Моя земля» (1955), «Чорна нитка» (1958), «Правда кличе» (1958), збірки «Днина» (1960), «Два кольори» (1965), «Сонети подільської осені» (1973), «Таємниця твого обличчя» (1974), «Сонети» (1978), «Спіраль» (1984), «Поеми й притчі» (1986), «Покаянні псалми» (1994), «Золоте яблуко» (1998), «Рубаї» (2003), «Не зрадь» (2005), «Три строфи (2007), «Аутодафе» (2008), «Вірші з Майдану» (2014).

Особливу сторінку творчості Д. Павличка складають його поетичні твори для дітей «Золоторогий олень» (1968), казка «Пригоди кота Мартина» (1987) та ін. Його твори видано у 12 країнах світу.

В межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? презентовано цільову модель системи у сфері психічного здоров’я

Рейтинг користувача:  / 2

Деталі

Хіти: 191

Міністерство культури та інформаційної політики України 

У межах ініціативи першої леді Олена Зеленська з розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я відбулось десяте засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України.

«МКІП активно долучається до ініціатив та реалізує свій флагманський проєкт «Мистецтво допомагати». Заклади культури поступово мають стати своєрідним простором для того, аби кожен, хто цього потребує, міг отримати там належну психосоціальну підтримку. В рамках цього проєкту, проводяться тренінги для працівників закладів освіти сфери культури з опанування техніками самодопомоги та надання першої психологічної допомоги», – розповіла начальниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКІП Lesya Khemrayeva.

Під час засідання учасникам презентували цільову модель системи у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, розроблену Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за підтримки Представництва ВООЗ в Україні (World Health Organization Ukraine). На базі цільової моделі підготовлено й комплексний законопроєкт про психічне здоров’я.

Послуги з ментального здоров’я мають бути доступними насамперед там, де живе людина – без її відриву від соціуму. Тому нині акцент робиться на посиленні амбулаторної ланки, комплектуванні мультидисциплінарних команд. А у подальшому стаціонарні форми поступово замінять центри ментального здоров’я, що створюються на базі кластерних лікарень.

Детальніше:

https://mcip.gov.ua/.../v-ramkah-vseukrayinskoyi.../