Про бібліотеку

Зображення

Відео

"Україна без бар’єрів"

Останні статті

Лічильник відвідувань сайту (за всі роки)

2793039

Статистика відвідувань нового сайту

  • Сьогодні 401
  • Вчора 2250
  • На цьому тижні 6414
  • За минулий тиждень 8405
  • В цьому місяці 30477
  • За минулий місяць 60582
  • За другий минулий місяць 248174
  • За третій минулий місяць 62201
  • За четвертий минулий місяць 41975
  • За п'ятий минулий місяць 10893
  • В цьому році 454311
  • В минулому році 20

Банери

Головна

 
 
 
Друзі, представляємо до вашої уваги книжкову новинку! Фонд Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека поповнився книгою Станіслава Соловінського «Фібула зі стародавнього Херсонеса» (Видавництво "Ранок", 2026), отриманою завдяки Український інститут книги.
Книга про підлітків і буде цікавою саме підліткам, у цьому віці так захоплюють пригоди та таємниці. Незвичайні події зустрічають читачів з перших сторінок книги, тому що знайомство з головними героями вже дивує: вони захоплюються світовою історією, знають давньогрецьку мову, цікавляться цивілізацією ольмеків, вивчають фізику часу. Це і не дивно, тому що події розгортаються у майбутньому – на початку XXII століття. Навіть подорожі у часі стали для мешканців XXII звичайним ділом. Чотирьох підлітків чекають захоплюючі пригоди. Саме вони здійснюють разом з вчителем та фахівцями Київського Інституту Часу незвичайну мандрівку крізь епохи. Їм необхідно простежити історичний шлях давньогрецької фібули (застібки), виготовленої в античному Херсонесі ще до нашої ери і розгадати її таємницю. Ось так звичайний урок з історії перетворюється у захоплюючу мандрівку крізь часи та епохі. А уважний читач не тільки матиме можливість зануритися у чудові пригоди, а й дізнатися багато цікавого зі стародавньої історії.
 
 

 
 
Українська мова – це серце нашої культури, духовний скарб і символ національної самобутності. У ній закарбовані історія народу, його традиції, світогляд і пам’ять поколінь. Вивчаючи рідну мову, ми відкриваємо невичерпне багатство слова та усвідомлюємо важливість збереження мовної спадщини.
28 жовтня здобувачі освіти Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика завітали до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека на мовознавчу розвідку «Українське слово: від перших творів до енциклопедичних видань». Учасники зустрічі простежили розвиток української мовної традиції крізь призму літературних і наукових праць, ознайомилися з виданнями, що розкривають історію та особливості нашої мови.
Особливий інтерес викликали рідкісні й цінні книги з фонду бібліотечного Музею книги: «Енеїда» Івана Котляревського, «Кобзар» Тараса Шевченка, «Чорна рада» Пантелеймона Куліша, а також «Словарь української мови» Бориса Грінченка й сучасні етимологічні, тлумачні, орфографічні та комплексні словники.
Щиро дякуємо кандидату філологічних наук, доценту кафедри психології та педагогічної освіти Олександру Грищенку й студентам за зацікавленість, активність і прагнення глибше пізнавати красу та самобутність українського слова!

 

З нагоди Дня української мови та писемності Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека стала майданчиком для розмови про українську мову, національну самосвідомість і силу мистецтва, здатного впливати на суспільство.
Тут відбулася презентація мистецько-просвітницького проєкту «Захист мови – шлях до перемоги. На лінії вогню: битва за національне «Я», авторкою якого є Тетяна Олійник – студентка історичного факультету та Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та факультету прокуратури НЮУ імені Ярослава Мудрого.
Плакати з промовистими закликами, що представлені в галереї бібліотеки, спонукають замислитися над значенням рідної мови, усвідомити її роль у збереженні національної ідентичності та відчути особисту відповідальність за мовне майбутнє України. Головна мета авторської ініціативи – утвердження почуття гідності й національної самосвідомості, привернення уваги до проблеми суржику та заохочення до свідомого використання української мови.
Оскільки плакатне мистецтво – це особлива мова візуальних образів, зрозуміла широкій аудиторії, бібліотекарі відділу соціокультурної діяльності запросили на презентацію студентів-дизайнерів Миколаївського будівельного фахового коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури. Для майбутніх фахівців це була нагода побачити, як за допомогою графіки, кольору та влучного слова можна порушувати важливі суспільні питання й доносити сильні ідеї. До зустрічі також долучилася відома українська художниця, графічна дизайнерка та ілюстраторка Юлія Поліщук, чиї роботи знають в Україні та за її межами. У творчому доробку мисткині – серія плакатів, у яких відображено її емоційну й художню реакцію на події, що відбуваються сьогодні в Україні.
Зустріч залишила в учасників яскраві враження та, без сумніву, відкрила для багатьох нові грані плакатного мистецтва й ілюстрації. І ще раз довела: українське слово, підсилене мистецьким образом, здатне не лише привертати увагу, а й формувати переконання, зміцнювати національну свідомість і надихати на зміни.

 

 

 

Ранок 28 жовтня для учнів 6-го класу Полігонівського ліцею розпочався дуже незвично. В цей день, майже напередодні Геловіна, вони завітали до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, щоб випробувати свою кмітливість у квест-грі «За лаштунками книгосховища».
Бібліотечний ресурсний центру «Вікно в Америку» зустрів юних гостей тематичними декораціями та святковим настроєм. Діти довідалися про історію свята, порівняли американський та український підхід до його відзначення та взяли участь у майстер-класі з виготовлення традиційного геловінського гарбуза, продемонструвавши власну майстерність і креативність. Солодкі смаколики та пригоди у загадкових лабіринтах книгосховища бібліотеки стали гідною нагородою за старанність.
Юні ліцеїсти вирушили у містичну подорож, де зустрілися з драконом, темним монахом, квітковим монстром та іншими казковими мешканцями таємничих куточків бібліотеки, невідомих звичайним відвідувачам. Опинившись за лаштунками, діти мали пройти цілу низку випробувань та зібрати шифр, що відчинить замок книгосховища. До речі, віднайти ключ можна було лише працюючи у команді. Тож нашим гостям знадобилася вся їхня кмітливість та винахідливість, особливо якщо врахувати, що на пошуки їм давалося лише пів години.
Завершальним акордом квест-подорожі стало відвідування Музею книги, де ліцеїсти зрозуміли, що книги можуть бути не лише чудовими зразками сучасного друкарського мистецтва, а й справжніми свідками давніх часів. Юні гості побачили книжкові експозиції стародруків та унікальні видання, у тому числі краєзнавчі, що протягом багатьох років дбайливо зберігаються у фондах обласної наукової бібліотеки.
Сподіваємося, що враження від знайомства зі скарбами бібліотеки з часом стане приємними спогадами, що залишаться у пам’яті та на спільних фото. І хоча бібліотекарі не вперше проводять подібні заходи, але можна сміливо стверджувати, що й цього разу таємнича й містична гра дійсно захопила її юних учасників.
А ви ще не бували «за лаштунками книгосховища»?

 

 

«Коли в теперішньому страшно – мова захищає нас, і то не в пів сили, а намагаючись сконструювати майбутнє.»
 
27 жовтня, у День української писемності та мови, викладачі та студенти Кафедра української мови, літератури та методики навчання Admiral Makarov National University of Shipbuilding разом із фахівцями Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека долучилися до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Ця масштабна мовна акція щороку об’єднує українців у різних куточках світу, нагадуючи про важливість рідного слова, спільність нашої культурної спадщини та нерозривний зв’язок із Батьківщиною.
Автором цьогорічного тексту під назвою «Лист, який не закінчується» став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Диктант прозвучав у виконанні двох голосів: учителя української мови та літератури Артура Пройдакова та співачки, громадської діячки Даші Астаф’євої.
Українська мова живе в книжках і документах, у щоденному спілкуванні, у творчості й науковому пошуку, у голосах тих, хто навчає, і тих, хто захищає. Вона звучить у мирних аудиторіях і на бойових позиціях, єднаючи українців у прагненні зберегти власну самобутність.
І доки звучить рідне слово, триває наш спільний лист до майбутнього – лист, у якому кожен із нас залишає свою частинку любові до України.

 
 
 
26 жовтня, напередодні Дня української писемності та мови, у межах проєкту «З рідним словом міцніє держава» в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбувся турнір «Барви рідного слова».
За звання найкращих знавців української мови змагалися дві команди учнів Миколаївського ліцею № 38 «Муніципальний колегіум» імені Володимира Дмитровича Чайки Миколаївської міської ради Миколаївської області. На учасників чекали захопливі конкурси на знання української мови, народних прислів’їв і приказок, української музичної творчості та народних загадок. Школярі продемонстрували ерудицію, кмітливість, творчий підхід і справжній командний дух!
Турнір став чудовою нагодою не лише перевірити власні знання, а й відкрити для себе нові грані українського слова, пригадати народну мудрість і відчути багатство національної культурної спадщини. За підсумками змагання обидві команди показали високий рівень підготовки та отримали символічні подарунки.
Доповненням до заходу стала книжкова виставка «Книжкова скарбниця рідної мови», де були представлені видання з фонду обласної наукової бібліотеки. Учні ознайомилися з книгами, що розкривають історію української мови, її самобутність, невичерпне багатство та особливе значення мови для збереження національної ідентичності.
Зустріч подарувала учасникам яскраві емоції, нові знання та ще раз нагадала: українська мова – це набагато більше, ніж засіб спілкування. Це наша історія, культура, духовна сила й те, що об’єднує покоління.
Бережімо рідне слово та плекаймо його красу, адже саме з любові до мови починається любов до своєї країни!
 
 
 

 

Чим глибше ми намагаємося пізнати культурну спадщину нашого народу, тим більше переконуємося у її самобутності та необхідності збереження для наступних поколінь. Саме такі висновки зробили учасники засідання розмовного клубу «СловоТворення», що відбулося 21 жовтня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Учасники зустрічі говорили про кобзарство як унікальне явище не лише української, а й світової культури, ділилися власними знаннями про кобзарів, згадували історію появи цього мистецького явища, його розвиток та значення у різні історичні періоди.
Присутні читали тексти дум у записі М.П. Косача, знаходили для себе нові слова та пояснювали їх. А справжнім відкриттям для більшості учасників став факт про існування особливої «лебійської» мови, якою спілкувалися члени кобзарських братств. Про це вони довідалися з нарису Федора Лаврова «Кобзарі», що зберігається у фонді бібліотеки. Створити особливу атмосферу зустрічі допомогло прослуховування записів дум у виконанні сучасних майстрів-кобзарів.
Дякуємо всім за активність та запрошуємо на наступне засідання розмовного клубу «СловоТворення», що відбудеться 28 жовтня. Будемо ділитися враженнями від написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності та аналізувати найскладніші моменти. Чекаємо на всіх поціновувачів вишуканої української.
Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!
 
 

 
 
20 жовтня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася онлайн-зустріч з циклу «ЛітСвіт: про літературу і не тільки з …». Це була відверта розмова з Володимиром Вакарчуком про його книгу «Не брат», назва якої сама по собі звучить як твердження, виклик і водночас запитання.
Протягом десятиліть українцям нав’язували уявлення про «братні народи», спільну історію, спільну долю та особливий зв’язок, який нібито неможливо розірвати. Проте історія, яку ми переосмислюємо сьогодні, і реальність, в якій Україна живе вже не перший рік, змушують поставити просте й водночас надзвичайно складне запитання: ким насправді є для нас східні сусіди?
Саме про це – про історію та пам’ять, нав’язані міфи й відповідальність, про право українців самостійно визначати власну ідентичність – говорили з автором під час зустрічі.
Розмова торкнулася не лише змісту книги, а й значно ширших питань: як минуле впливає на наше сьогодення, чому важливо критично осмислювати усталені уявлення та наскільки необхідно самим визначати, яку історію пам’ятати і яке майбутнє будувати. Адже «Не брат» – це не просто назва книги. Це позиція, що виростає з осмислення історичного досвіду, і привід для чесного діалогу про Україну, її минуле та майбутнє.
І, можливо, найважливіше полягає саме в цьому: книга не ставить крапку в розмові. Вона запрошує до неї – вдумливої, відвертої й необхідної кожному, хто прагне краще розуміти себе та свою країну.
Переглянути запис зустрічі та залишити свої відгуки можна на ютуб-каналі «Миколаївська ОУНБ».
Відкривайте для себе світ сучасної української літератури разом з Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!
 
 

 
 
16 жовтня у відділі документів з питань культури і мистецтв Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека в межах Декади першокурсника відбулася артзустріч «Українське народне мистецтво – невичерпне джерело ідей для сучасного мистецтва».
Програма заходу об’єднала презентацію книжково-ілюстративної виставки «Українське декоративно-ужиткове мистецтво як джерело інноваційних дизайнерських ідей» та лекцію кандидатки мистецтвознавства Наталії Сапак «Вплив українського народного малярства на формування нової мистецької мови у ХХ-ХХІ століттях». Традиційні орнаменти, символи, колористика, художні техніки й природні матеріали не втрачають актуальності, а набувають нового звучання в сучасному предметному, графічному, fashion- та інтер’єрному дизайні.
Під час презентації виставки фахівці відділу ознайомили учасників із виданнями, що розкривають взаємозв’язок народних художніх традицій із сучасним декоративним мистецтвом і дизайном. Серед них – альбом-монографія Зої Чегусової «Професійне декоративне мистецтво України доби глобалізації» (Київ: Видавництво ArtHuss / arthuss.com.ua, 2024) та ілюстрована монографія Василя Косіва «Українська ідентичність у графічному дизайні 1945-1989 років» (Київ: Родовід, 2025). Представлені видання демонструють, як національна мистецька спадщина стає основою для нових творчих пошуків і дизайнерських концепцій.
Особливе зацікавлення викликала лекція Наталії Сапак, присвячена впливу народного малярства на творчість художників-авангардистів. Слухачі дізналися, як традиції українського народного мистецтва відображалися в новаторських художніх пошуках ХХ століття.
Геометрія українських рушників, виразна колористика подільських килимів і декоративна мова народного розпису стали важливими джерелами натхнення для митців, які переосмислювали художню форму та шукали нові способи візуального вираження. Зокрема, лекторка розкрила зв’язки між народною мистецькою традицією та творчими експериментами Казимира Малевича й Олександри Екстер.
Окрему увагу було приділено творчості художників Української нової хвилі 1980-1990-х років, які зверталися до народного малярства, переосмислюючи його засобами іронії, гротеску та деконструкції.
 

Vyzir O. 2026 © Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Всі права застережено. E-mail: vyzer@ukr.net

Як нас знайти?