Днями до Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека завітали учні Миколаївський ліцей 60 у супроводі вчителів та бібліотекаря. Для них було проведено ознайомчу екскурсію. Наші гості дізналися багато цікавих фактів з історії бібліотеки, яка цього року відзначає свій 145-річний ювілей.
У відділі документів і наукових розвідок з питань краєзнавства екскурсантів гостинно зустріла завідуюча відділом Анна Трокай. Вона розповіла гостям про особливості роботи з краєзнавчими матеріалами і показала сучасні підшивки миколаївських газет «Рідне Прибужжя», «Український південь» та газету «Южанинъ», що виходила у місті у 1880-ті рр.
Учням продемонстрували настільну гру «Світ гарду» та запросили у майбутньому відвідувати бібліотеку не тільки заради серйозної наукової роботи, а й з метою цікавого та пізнавального дозвілля.
У Центрі міжнародного партнерства юним ліцеїстам розповіли про можливості вивчати англійську мову разом з викладачем Оксаною Мехедою, а також відвідувати засідання Англійського розмовного клубу «Діалог» для спілкування з носіями мови Бредом Банністером і Роджером Хіллом.
Музей книги (відділ з науково-дослідної роботи з рідкісними і цінними виданнями) вразив екскурсантів своєю вишуканою красою та неповторною колоритною атмосферою. Завідувач Музею Богдан Кошмал показав екскурсантам розкішні сучасні подарункові видання та гордість музею – унікальні стародруки, що є справжнім скарбом бібліотеки.
Знайомство з бібліотекою було сповнене щирими емоціями та словами вдячності наших гостей.
Такі зустрічі надихають нас створювати нові можливості для відвідувачів. Попереду ще чимало цікавих зустрічей та подій.
9 вересня відбулося чергове засідання розмовного клубу «СловоТворення» у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
Темою обговорення став роман Марини Смагіної «Кімната». На початку зустрічі спікерка зазначила кілька цікавих фактів з біографії молодої письменниці, перекладачки, журналістки та редакторки з Херсонщини, що увійшла в літературне середовище зі збіркою поезій «Тобі», а нині радує читачів романами та дитячою прозою. До речі, у 2016 році її дебютний роман «Волковиці» отримав відзнаку «Найкраще українське фентезі» на конкурсі «Коронація слова».
Розмова плавно переросла у дискусію щодо сюжету роману «Кімната», який занурює читача у чарівний, трохи магічний та химерний світ пригод головної героїні, яка шукає господарів втрачених речей. Присутні із задоволенням ділилися враженнями від твору, розмірковували над сенсом окремих сюжетних елементів та згадували цікаві слова та вишукані мовні конструкції, що найбільше вразили. Особливої теплоти зустріч додали історії з життя наших гостей, якими вони ділилися під час спілкування.
Щиро дякуємо всім учасникам за активність та щирі емоції.
Наступна зустріч відбудеться 16 вересня.
Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте мову із задоволенням у колі однодумців!
Щороку 8 вересня світ відзначає Міжнародний день грамотності. Це привід пишатися своєю мовою та культурою, а також нагадування про те, що знання дають свободу.
Міжнародний день грамотності - один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО 1.141.
Існує явна необхідність у розгортанні програм поширення грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги, і в першу чергу до них належать жінки та дівчата, що залишилися за дверима школи. Там, де чоловіки й хлопчики не мають можливості одержання якісної освіти, вони теж потребують особливої уваги.
Грамотність є фундаментом особистісного зростання, професійної реалізації та активної участі у громадському житті. Це не лише вміння читати й писати, а й здатність орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі, критично мислити та приймати відповідальні рішення.
Особливої актуальності цей день набуває для України, адже сьогодні знання та освіта є запорукою відновлення держави, її розвитку та зміцнення. Навіть у непростих умовах воєнного часу школи, бібліотеки та заклади освіти залишаються важливими осередками формування освіченого та свідомого суспільства.
Український інститут книги та MEGOGO BOOKS запустили всеукраїнське голосування в межах проєкту «Знакові видання Незалежності: 35 книжок, які ми обираємо разом».
До 6 жовтня включно українці можуть обрати до 35 книжок і видавничих серій із довгого списку зі 100 видань, сформованого експертами: літературознавцями, критиками, журналістами, редакторами, представниками культурних інституцій і фестивалів, лідерами думок та людьми, які системно працюють із темою читання. Фінальні 35 позицій оголосять наприкінці жовтня 2026 року.
Проєкт створений до 35-річчя Незалежності України та є новою версією ініціативи 2021 року, коли українці обирали 30 знакових книжок Незалежності. Той список став важливим зрізом читацького вибору свого часу, однак формувався ще до повномасштабного вторгнення. Після 2022 року змінилися суспільний контекст, читацький досвід і сприйняття багатьох текстів. Саме тому Український інститут книги та MEGOGO BOOKS повертаються до цієї ідеї, щоб разом із читачами обрати вже 35 знакових видань.
«За 35 років відновлення Незалежності українська книжка стала невіддільною частиною нашого суспільного досвіду — вона допомагала нам осмислювати себе, говорити про те, про що мовчати не можна, переживати переломні моменти й формувати спільне культурне поле. За цей період вийшли тисячі книжок, кожна з яких по-своєму відображає час, у якому була написана й прочитана. Цим проєктом закликаємо озирнутися на цей шлях і разом визначити книжки, які стали знаковими для українських читачів. Список покаже, що саме сьогодні ми вважаємо важливим і таким, що варте залишитися в нашій спільній пам’яті», — розповідає Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги.
Не зважаючи на те, що День державного прапора в Україні святкують 23 серпня, синьо-жовтий стяг замайорів над куполом Верховної Ради лишень 4 вересня 1991 року, через 11 днів після проголошення незалежності України. Підняття прапора над парламентом означало не лише політичний вибір народу, а й повернення до національної ідентичності, яку довгі десятиліття намагалися приглушити.
Синьо-жовті кольори мають глибокі історичні корені: вони використовувалися ще за часів Гетьманщини та стали офіційними кольорами Української Народної Республіки у 1918 році.
Підняти синьо-жовтий прапор над Радою вперше запропонував 24 серпня депутат Василь Червоній. Але того дня синьо-жовтий стяг, за пропозицією Романа Лубківського, лише внесли до зали засідань парламенту.
Повторно ініціював це питання Володимир Яворівський. 4 вересня о 18 годині українці навколо парламенту побачили, як на куполі Верховної Ради підняли два стяги: червоно-синій (УРСР) та синьо-жовтий. Така комбінація викликала обурення у народу. Після розмови з депутатами Кравчук розпорядився спустити прапор УРСР.
Через два тижні синьо-жовтий прапор отримав статус офіційного, а вже через декілька місяців було ухвалено постанову про державний прапор України. День Прапора України традиційно святкують за день до Дня Незалежності України - 23 серпня.
Для українців цей день став не лише історичною віхою, а й емоційним рубежем, що підтвердив: незалежність країни будується не лише юридично, а й через силу національних символів.
