Бароко – стиль у мистецтві кінця XVI – середини XVIII ст. Проявився в архітектурі, живописі, літературі та музиці. Характерною особливістю бароко є проникнення світського світогляду в усі сфери художньої діяльності.
Монументальність форм, експресивність, введення алегорій та символів, пишна декоративність орнаментики, парадність та урочистість знайшли відтворення в мистецтві цього періоду. Злиття принципів бароко з національною народною традицією визначило своєрідність його варіантів.
В історії мистецтва України стиль бароко відіграв особливу роль. Він розвивався в складних умовах розгортання соціальної та національно-визвольної боротьби народу проти іноземних поневолювачів за незалежність та державність.
Головну роль у цьому відіграло запорізьке козацтво, яке в боротьбі зі своїми сусідами вибороло фактичну незалежність України.
Величезне бажання українського народу до самоутвердження попри вкрай несприятливі історичні обставини сповнило твори мистецтва життєрадісним, піднесеним настроєм. Тому в Україні стиль бароко має ще одну назву ‒ козацьке бароко.
Пропонуємо ознайомитися з виданнями, що розкривають особливості мистецтва українського бароко через різні форми: естетику, архітектуру, образотворче та музичне мистецтво.
Віртуальну виставку можна переглянути ТУТ!
Дарина Гнатко (справжнє ім’я – Юлія Геннадіївна Іргізова) народилася 22 жовтня 1982 р. у м. Кременчук Полтавської області. Після розлучення батьків її виховували мати Лідія Олександрівна та бабуся Єфросинія Макарівна, яка походила з козацького роду.
У 1999 р. Юлія закінчила загальноосвітню школу № 26 та згодом почала працювати у сфері торгівлі. Трагічна історія бабусиної родини частково вплинула на формування творчого світогляду майбутньої письменниці, що надало поштовх почати писати власні твори.
У 2014 р. за порадою матері Юлія вирішила взяти участь у Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова». На конкурс вона подала два рукописи романів: «Катерина» під псевдонімом Дарина Гнатко та «Проклята краса», підписаний ім’ям її прабабусі Олени Онищенко. Під час розгляду рукописів на конкурсі видавництво «Клуб сімейного дозвілля» зацікавилося творами авторки. Видавці запропонували їй зберегти псевдонім Дарина Гнатко для подальшої літературної діяльності.
Віртуальну виставку можна переглянути ТУТ!
Друзі, до 80-річчя від дня народження Михайла Федотовича Слабошпицького (1946-2021), українського письменника, критика, громадського та державного діяча представляємо віртуальну виставку «Завжди хотів бути письменником, а життя ставило в роль критика».
Віртуальна виставка складається з чотирьох тематичних розділів, де представлені його публіцистичні та літературознавчі праці, а також статті, присвячені життю і творчості митця. Окрім книжкових видань, можна ознайомитися з документальним фільмом про Михайла Слабошпицького, переглянути його інтерв’ю, а також послухати уривки з художніх творів, що допоможуть глибше відчути неповторний стиль і творчу індивідуальність письменника.
Запрошуємо завітати до @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека для ближчого знайомства з творами Михайла Слабошпицького.
Переглянути виставку можна за посиланням:
https://kolomiikatk.wixsite.com/slaboshpytskyi
Саме кіно дозволяє нам, простим глядачам, поринути у новий незвіданий світ – світ фантазій, історій та мрій, в якому нам ніколи не побувати насправді, проте який щодня забарвлює та прикрашає нашу буденну реальність. Українське кіно пережило розквіт і непрості часи, але завжди залишалося дзеркалом нашої історії та культури. Сьогодні воно знову міцніє, щоб розповідати світові правду про Україну.
Попри труднощі кінематографа, зокрема фінансування, самовіддані кіноактори та режисери намагаються все ж творити, працювати та знімати нові фільми. Українські стрічки збирають рекордні суми в прокаті, аудиторія має улюблених вітчизняних режисерів і, що важливо, роботою наших митців захоплюються за кордоном. Доказом цього є перший в історії незалежної України "Оскар".
Яким чином український кінематограф колись досяг свого розквіту і в якому стані він перебуває сьогодні? На ці запитання відповість віртуальна виставка, яка допоможе згадати найяскравіші українські кінофільми, дізнатися про актуальні теми, значущі події зі сторінок фахового видання.
Віртуальну виставку можна переглянути ТУТ!
«Я пишу перш за все для читачів, а вже потім для себе. Тобто завжди думаю про того, хто буде читати мою книгу і чи буде читачу цікава історія, яку я вигадав або збираюсь написати…»
Андрій Курков
Творчий доробок Андрія Куркова налічує понад 20 книг для дітей і дорослих, а також десятки сценаріїв до художніх та документальних фільмів. Найбільшу популярність письменнику принесла книга «Пікнік на льоду» (1996), яка стала європейським бестселером.
Одним із найвідоміших творів автора є роман «Львівська гастроль Джимі Хендрікса» (2012). У 2023 р. його англомовний переклад був опублікований і увійшов до довгого списку престижної Міжнародної Букерівської премії.
Твори автора перекладені на 36 мов світу та видаються у багатьох країнах Європи та далеко за її межами.
Віртуальну виставку можна переглянути ТУТ!
Всесвітній день здоров’я щорічно відзначають 7 квітня з 1948 р., коли було створено Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ). Щороку свято проходить під визначеною темою. Тема цього року – «Глобальні дії щодо загального медичного страхування», яка привертає увагу до того, щоб люди в усьому світі мали доступ до основних медичних послуг (профілактики, лікування, реабілітації та паліативної допомоги) і могли отримувати їх без фінансових труднощів.
З нагоди святкування Всесвітнього дня здоров’я пропонуємо переглянути виставку, яка покликана привернути увагу до важливості здоров’я людини, ознайомити з літературою, що допомагає зрозуміти принципи здорового способу життя та свідомо обирати шлях до активного, довгого й повноцінного життя.
Переглянути виставку можна ТУТ!
Галина Вдовиченко народилася 21 червня 1959 р. у родині військового. Через службу батька сім’я часто змінювала місце проживання, тож дитинство і юність майбутньої письменниці пройшли в різних містах України. Постійні переїзди, знайомство з новими людьми розширили її світогляд і вплинули на розвиток творчої уяви.
У 1977 р. вступила до філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчила у 1982 р. Оселилася у м. Львові.
Професійну кар’єру розпочала у 1980-х рр. у друкованих засобах масової інформації. З 1990-2017 рр. працювала у львівській щоденній газеті «Високий Замок» на посаді заступниці головного редактора.
Літературний дебют відбувся у 2008 р.: світ побачив її перший роман «Пів’яблука». Поєднуючи журналістську роботу з письменницькою діяльністю, Галина пише прозу для дорослих та дітей, публікується в колективних збірниках і антологіях, співпрацює з українськими видавництвами. Бере активну участь у культурному та літературному житті, входить до складу журі літературних конкурсів та є членкинею Українського ПЕН-клубу.
Віртуальну виставку можна переглянути ТУТ!
До 135-річчя від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891-1967) українського поета, перекладача, громадського та державного діяча, представляємо віртуальну виставку «Де грози падають, там райдуги встають».
Виставка складається з п’яти розділів, в яких представлено збірки поезій, прозові твори, статті, щоденники та листи письменника. Ви також знайдете літературу про життєвий та творчий шлях поета, наукові дослідження його творчості.
Україна шанує та пам’ятає Павла Тичину. Пам’яті письменника створено літературні музеї, посилання на офіційні сайти яких познайомлять вас з їх експозиціями. У вас є можливість переглянути фільм про поета, послухати вірші, які читає сам автор та пісні на його вірші.
Запрошуємо завітати до @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека для ближчого знайомства з творами Павла Тичини.
Переглянути виставку можна за покликанням:
https://kolomiikatk.wixsite.com/tuchuna
Мирослав Іванович народився 3 вересня 1959 р. в м. Хуст Закарпатської області у родині вчителів, яким майбутній письменник завдячує своїм світоглядом, талантом й естетичним смаком. Коли хлопець вчився у шостому класі, його перші творчі проби пера почали друкувати у шкільних виданнях, а в дев’ятому - він переміг у літературному конкурсі юних майстрів слова.
Після закінчення школи вступив на факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (1977). Під час навчання Мирослав був членом редколегії багатотиражної газети «За радянську науку», а згодом – редактором газети «Джерела». Професійну журналістську роботу розпочав у 1982 р. в газеті «Молодь Закарпаття».
У 1989 р. вийшла його перша книга «Гірчичне зерно». У 1990 р. заснував у Мукачеві газету «Новини Мукачева», також активно працював власним кореспондентом газет «Карпатський край», «Срібна земля», «Фест». Публікувався в альманахах та журналах «Вітчизна», «Україна», «Дніпро», «Ранок», «Літературна Україна», «Молодь України» та ін.
Віртуальну виставку можна переглянути ТУТ!