Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

271 Боже великий, Єдиний Сили в Тебе благаю, Просвіти, правди і волі Моїй Україні бажаю. Олекса Кузишин. Цей заклик (подаємо в скороченню) надруковано в українській газеті «Праця», що виходить в Бразилії; в Південній Америці [47]. 1914. Шевченкове свято в Бразилії. В кінці березня відбувсь в колонії Ітапара відчит про «Життя і значіння Тараса Шевченка». Досить простора школа, де відбувсь відчит, не могла помістити слухачів. Багато народу мусило під вікнами слухати про життя національного генія. В народі видко було велике зацікавлення, коли лектор о. Януарій Коциловський згадав про де-які подробиці з життя Шевченка. По відчиті в палкій бесіді п. Григорій Сеньків заявив що і в цій колонії незабаром одкриється читальня, де колоністи будуть мати надію частіше читати і в своїй хаті здобудуть «і силу і волю». Проспівавши «Ще не вмерла», всі учасники розійшлись пізнім вечером до своїх хат [48]. Бразиліяне. В прудентопольськім двохтижневику «Праця», що його видають Василіяни, знаходимо такі звістки про життя тамошніх українців.. В Еспірансі і Барадарсі відбулися відчити про життя і значіння Шевченка. В Прудентополі був відчит про правдиву просвіту і її завдання. На цих всіх відчитах було велике число українців. Статистику українського населення в Парані вже закінчили. Редакція «Праці» постаралася, щоб, дізнавшись, оголосити загальне число русинів-українців, що поселилися у полудневій Америці. В провінції С.Павльській на жаль зробити це не можливо. Тут українські люди мешкають по приватних плантаціях кави, та начеб невільники 20 віку працюють на користь чужинців- багатирів. З опису життя цих людей, зробленого о. Рафаїлом Криницьким, можна