Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

47 Та й свідомим батькам не все легко вдержати своїх дітей гіри собі. Вплив американської школи та взагалі американського оточення, хоч не форсований, та дуже великий. Йому підлягають не тільки діти наших емігрантів, але взагалі всі чужинці. Цікаве спостереження в цьому відношенні робить, наприклад, знаний німецький світовий мандрівник, Колін Рос, який стверджує, що навіть японська молодь, що бачить в Америці свого природного ворога, по 2 – 3 річному побуті на студіях в З’единених Державах вертає до хати з симпатіями до цеї країни. Що ж тепер говорити про молодь, яка там родилася та стало живе. Велику ролю грає тут вже сама мова. Живе життя вимагає того, що би наша молодь послуговувалася переважно англійською мовою. Поза тими кількома годинами в українській парохіяльній школі та поза хатою, в якій вона назагал мало перебуває, чує вона тільки англійську мову, і тому немає нічого дивного, що їй тяжко опанувати мову своїх батьків. Вплив англійської мови відчуває зрештою на собі й старокраєва еміграція. Такі речення, як прим., – «бойси файтуються на стріті», – хлопці б’ються на вулиці, або поодинокі слова як «стріткара», «дрес», «бізнес», «сюр», «гросерня», «бучерня», «вокувати» і сотки їм, подібних, не можуть, звичайно, свідчити про чистоту української мови наших емігрантів. А їх уживають не тільки звичайні люди, але часом, хоч, очевидно, в меншій мірі, й інтелігенти, бо навіть в наших часописах стрічаються подекуди подібні мовні «квітки». Можна припускати, що нині яких 60% нашої молоді в Америці говорить краще чи гірше українською мовою, решта ж розуміє її менше чи більше та вже не може нею говорити. І з цим фактом старокраєва еміграція, хоче чи не хоче, мусить числитися. Для молоді закладаються осібні організації, в яких «урядовою» мовою є англійська мова, їй присвячується окремі сторінки в українських часописах, писані англійською мовою, вона має також зовсім осібні часописи та журнали в англійській мові. Ба, навіть українська церква змушена достосовуватись до цього факту. Маючи до вибору, або триматись твердо церковно-славянської мови в відправах та української