Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

70 днів декілька. Форлин нас як дуже розумних, що революції раділи, звільнив з фабрики. Байдуже – безробітні, але зі звісткою про революцію в Росії – ми відчували себе далеко краще, ані ж прикуті до машин. Наша робітнича влада! Але, ось прилетіла звістка й про, те, що в Росіі, після Жовтня, радянсьиий уряд став. Вона глибока зворушила американських росіян. Звістці про лютневу революцію, про скинення царату – раділц. А звістці цро те, що робітничий ряданський уряд, що владу взяли до своіх рук такі ж робітники, як і тут, що по фабриках працюють американських, поневіряядася просто віри не йняли – така вона чудна булла. А коли персвідчились – як діти раділи, справляли свято. С того часу в робітничій колонії починається кипуче політичне життя. Найчисленішою була культурно освітня та професіональна організація російських робітників та селян в Америці. На допомогу російській революції. У січні 1918 рову в Ню-Йорку зібрався колоніальний з'їзд усіх робітників та селян – що виїхали до Америки. Підготовили з'їзд ріжні професійні організації, під впливом відділів російських більшовиків, що видавали газету «Новий Мир». На з‘їзд зібралось біля 300 делегатів від 150.000 робітників та селян що працювали в Америці та Канаді, їхали з усіх кінців – з Сан-Франціско, Ню-Орлеана, Вініпегу, Вашингтону. Усі течії з'їзду з великим захопленням прийняло один програм – за соціальну революцію прота контр-революції. З'їзд обрав виконавчий комітет російських робітничих професійних революційних організацій. Виконкому нааададо було видавати щоденну газету, провадити по тезах з'їзду організаційну працю в колонії, маючи на меті організувати революційну, матеріальну та технично-господарську допомогу радянській владі в Росії.