Коваль Г.П. Українці за океаном / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв, 2020. – 337 с.

71 Перший виконком обрано було з т.т. М. Гурвича (працював уторік, як ректор Волинського Інстітуту Народньої Освіти), Меншого та Стоклінького (працює в московських газетах). Перший виконком не здійснив усіх завдань, через те, що активні робітники виїхали до Росії. Було організовано лише виданая часопису „Рабочий и Крестьянин" та докладено сотки робітничих органівааій. Другий з’їзд, влітку 1919, р., поглибив та поширив культурно-освітню та організаційну працю в Американській Русі. Радам с тим, вживляється й життя колонії. Більш свідомі робітники – всіма силами намагались допомогти пролетарській революції в Росії. По містах – збудовано було робітниче-селянські будинки. Створено було власну робітничу пресу, з редакції „Рабочего и Крестьянина” – вигнано було меншовиків, що туди хилились, куди вітер віє. У кожному листі, де було кілька десятків робітників, утворювалась вечірня школа, організовувались курси для вивчення с.-г. машин, тракторів, автомобілів, утворили кооперативні майстерні кравців, механиків, слюсарів, машинистів, організували с.-г. комуни – все для того готувалось щоб пересадити на новий грунт, з’ораннй Жовтнем у Росії. По «демократичному». Чи могла американська буржуазія спокійно дивитись на зріст свідомости в російських емігрантів? «Найдемократичніша» в світі країна, що допомогала російським «демократам» задушити Радянську владу в Росії – цього не могла потерпіти. Робітничі організації було розбито, в цілковитому розумінню нього слоза. Усіх робітників, що захопили було в 10 годин вечора по школах, клубах, робітничих домах, редакціях робітна чих газет, били „клобами", „джеками“, били до нестями. Збивши по черзі всіх, жертви кидали до гругозах автомобілів й везли до в'язниць. Закінчивши бити людей, поліцаї почали трощити все майно робітничих організацій, подерли книжки, зруйнували друкарні. Щоденні робітничі часописи „Новий Мир", „Рабочий и Крестьяин" у Ню-Иорку – було зруйновано до щенту.