«Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки»: в МКІП визначили наступні кроки реалізації проєкту

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

5 серпня у МКІП відбулась робоча зустріч щодо реалізації проєкту МКІП «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки». Мета флагманського проєкту «Мистецтво допомагати» в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативи першої леді Олени Зеленської – перетворити бібліотеки на місця, де кожен зможе отримати необхідну психологічну допомогу та підтримку.

«МКІП разом з партнерами запустило амбітний проєкт, який має на меті зробити бібліотеки просторами, де люди зможуть отримати першу психологічну допомогу. Міністерство зацікавлене максимально розширювати мережу закладів, де би українці могли отримати психосоціальну підтримку», – сказав заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Taras Shevchenko.

Учасники обговорили наступні кроки щодо реалізації проєкту. Серед них: розробка та впровадження спільних з UNESCO спеціалізованих освітніх програм з проведення навчання для працівників сфери культури щодо підтримки ментального здоров’я та проведення не менше 5 заходів з психосоціальної підтримки для відвідувачів на базі кожної бібліотеки, що бере участь у пілотному проєкті.

Проєкт охопить 15 бібліотек у шести пілотних областях України: Київська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Житомирська та Одеська.

Детальніше про проект:https://mcip.gov.ua/.../biblioteky-yak-prostir.../

Книжковий фонд Національної бібліотеки для дітей поповнився книгами киргизького народного епосу «Ер-Тоштюк»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

5 серпня до Національної бібліотеки України для дітей завітав Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні Ідріс Кадиркулов. Він передав до книгозбірні, а також для поширення серед бібліотек для дітей, книги киргизького народного епосу «Ер-Тоштюк» у художньому віршованому перекладі українською мовою Володимира Нарозі.

Також Ідріс Кадиркулов під час зустрічі з генеральним директором НБУ для дітей Аллою Гордієнко обговорили завершення Всеукраїнського конкурсу дитячих малюнків «Іссик-Куль – колискова моя: природа у творчості Чингіза Айтматова».

У конкурсі взяли участь понад півтори тисячі дітей. Головне журі оцінюватиме 114 найкращих робіт.

Ідріс Кадиркулов висловив щире захоплення дитячою творчістю та високо відзначив роботу бібліотек України за поширення та популяризації шедеврів світової літератури серед дітей.

Виповнюється 125 років від дня народження Бориса Дмитровича Антоненко-Давидовича

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«... Література наша – це не шлях до легкої слави, не спосіб заробітку і не розвага на дозвіллі, а чесне служіння народові, народному ділу, народній ідеї».

Б. Д. Антоненко-Давидович

Сьогодні, 5 серпня виповнюється 125 років від дня народження Бориса Дмитровича Антоненко-Давидовича, видатного письменника, новеліста, публіциста, критика й перекладача, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Творчість Бориса Антоненка-Давидовича належить до найяскравіших зразків української неореалістичної прози ХХ століття. Громадянська позиція письменника, нескореність і глибока віра у велике майбуття України знайшли втілення в його поетичному слові. Твори Антоненка-Давидовича висвітлюють любов до Батьківщини, рідної мови, підіймають тему моральності та нескореності. Він зосереджував увагу своїх читачів на темі національного відродження країни.

За життя письменника вийшли друком: збірки оповідань «Запорошені силуети» (1925), «Тук-тук» (1926); повісті «Синя волошка» (1927), «Смерть» (1928), «Справжній чоловік» (1929), «Печатка» (1930); збірка нарисів «Землею українською» (1930); збірки репортажів «Збруч» (1959), «В сім’ї вольній, новій» (1960); романи «За ширмою» (1963), «На довгій ниві» (1967); новели «Завищені оцінки», «Сибірські новели» (1989) та ін.

Борис Антоненко-Давидович переймався питаннями культури мови. Його мово- й літературознавчі збірки статей «Про що і як» (1962), «В літературі й коло літератури» (1964), літературно-критичні й теоретичні нариси «Здалека й зблизька» (1969), роздуми над культурою української мови «Як ми говоримо» (1970) поповнили скарбницю мовної спадщини українців.

Ілля Юхимович Рєпін

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Ідіть своїм власним шляхом, шукайте свій почерк, не наслідуйте нікого, мистецтво не терпить трафарету. Вчіться у великих майстрів, осягайте суть їх мистецтва, але не запозичте їх зовнішню манеру».

Такий заповіт залишив митцям видатний український художник Ілля Юхимович Рєпін (1844-1930).

Творчий спадок Іллі Рєпіна неосяжний: він працював пензлем понад 68 років, створивши більш як 1000 творів, серед яких, знамениті жанрові полотна, присвячені соціальним явищам тогочасного життя, численні портрети представників всіх верств населення, в тому числі геніальних сучасників. Помітне місце у творчості художника посідала українська тема.

Художник народився в місті Чугуєв (нині Харківська область). Навчався малюванню в іконописців і місцевих художників. Був вихованцем Рисувальної школи Товариства заохочення мистецтв і Артілі художників І. М. Крамського, навчався, а згодом став керівником майстерні Академії Мистецтв. Пізніше був ректором (1898-1899), з 1876 – академіком, з 1893 – членом ради і дійсним членом Академії Мистецтв. Він є один із засновників Товариства передвижників (1878-1891), членом Товариства імені А. І. Куїнджі.

Ілля Рєпін створив численні портрети діячів української культури, серед яких: С. Любицька, М. Мурашко (1877), В. Тарновський, і С. Тарновська (1880), Т. Шевченко (1888), Д. Багалій (1906). Також він написав чотири ескізи проєкту пам'ятника Шевченку у Києві. Робив ілюстрації до творів М. Гоголя «Тарас Бульба» і «Сорочинський ярмарок», книги Дмитра Яворницького «Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу», а також малюнки з пам'яток української архітектури, українських народних типів тощо.

Відбулася інформаційна година «Містичні куточки України».

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

5 серпня у рамках соціальної ініціативи «Візити розради» на базі Міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Центрального району за ініціативою Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася інформаційна година «Містичні куточки України».

Учасники заходу здійснити віртуальну подорож таємничими місцями нашої країни під час якої «відвідали» Тараканівський форт, Підгорецький замок, галявину Громовище, Кам’яне село, Одеські катакомби. Не оминули «мандрівники» і загадкові місця рідного міста та відкрили для себе нові факти з історії улюблених локацій відпочинку миколаївців і гостей міста – Парку Перемоги, Чудотворного фонтану, Миколаївського зоопарку.

Про цікаві легенди, міфи та таємниці, які приховують різні куточки нашої країни присутні також дізналися із запропонованих для перегляду книг з фонду обласної наукової бібліотеки.

День Повітряних Сил Збройних Сил України

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

У першу неділю серпня згідно з Указом Президента України від 27 червня 2007 р. № 579/2007 в Україні відзначають День Повітряних Сил Збройних Сил України.

Перші згадки про Повітряні Сили України трапляються вже в далекому 1917 р., коли в ході тих бурхливих подій, Україна намагалася відстояти свою незалежність. На той час повітряний флот складався з авіаційних і повітроплавних частин. Переважно це були розвідники, бомбардувальники, винищувачі, учбові літаки. Сьогодні до складу ВПС входять бомбардувальна, розвідувальна, транспортна та штурмова авіація, спеціальні повітряні війська та протиповітряна оборона.

Вже третій рік поспіль Україна відзначає День Повітряних Сил України під час повномаштабної війни. Саме Повітряні Сили захищають небо від російських окупантів, щодня розпізнають та знищують місця базування ворога та його техніки, ведуть розвідку з висоти, уражають ворожі цілі у повітрі та перевозять на фронт військових та обладнання.

Наші вартові неба є взірцем для наслідування, справжнім прикладом героїзму та мужності!

У цей день також згадуємо наших полеглих захисників, які не повернулися з польоту. Вічна пам’ять!

#Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #Календар_МОУНБ #Вшановуємо #Свята #ВизначніДати #Вітання #Календар #ВизначніДні #відзначаємоВідзначаємо

Дмитро Дмитрович Синиця «Сяйво Воркути»

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Мільйонам українців, що здобували для нас, які живуть нині,

повітря свободи, присвячується»

Дмитро Синиця

Повість «Сяйво Воркути» (Київ: ФОП «Ротарчук Іван Сергійович», 2023), що днями її отримали Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 31 бібліотека Миколаївщини від Український інститут книги інститут книги, написана в жанрі, який автор назвав «новели-хроніки власної уяви».

Вступну статтю до твору написав доктор історичних наук Павло Гай-Нижник, де розповів про систему виправно-трудових таборів у СРСР. В одному із таких таборів народився і автор книги Дмитро Дмитрович Синиця, у родині ув’язнених воїнів УПА. Його батько, Дмитро Данилович, був засуджений радянською владою на 15 років покарання.

Факти, що викладені у повісті, підтверджені архівними документами. Персонажі твору – це творча уява автора, створена на основі архівних та документальних даних, а також спогадів батька. Події твору охоплюють короткий проміжок часу – з грудня 1952 р. до березня 1953 р. У таборі для небезпечних ворогів радянської влади у Воркуті хочуть відправити політичних в’язнів, які схильні до бунту та непокори, в інші табори, у ті, з яких вже не повертаються. В’язні, яких відібрали, розуміючи куди їх відправляють, вдаються до мовчазного спротиву. У повісті змальовуються 68 днів життя головного героя, який пішов на протистояння із системою тиранії, не маючи жодного шансу на виживання.

МКІП продовжує фіксувати пошкодження пам’яток культурної спадщини в Україні внаслідок російської агресії

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

За інформацією, поданою обласними та Київською міською військовими адміністраціями, за липень загальна чисельність постраждалих пам’яток культурної спадщини регіонів зросла на 11 одиниць і наразі складає 1096 об’єктів.

З них національного значення – 121, місцевого – 892, щойно виявлених – 83.

Повторні влучання у пошкоджені раніше пам’ятки культурної спадщини відбулися в Дніпропетровській області. Нові – в Харківські, Херсонській та Сумській областях.

Детальніше:https://mcip.gov.ua/.../1096-obyektiv-kulturnoyi.../

170 років від дня народження Марїї Заньковецької

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

«Хто хоч раз чув її спів, то задушевно-смутний, то запально-веселий, завжди овіяний чарами народної пісенної манери, хто бачив, як майже буквально літає вона в огненному танці, той ніколи цього не забуде», - так про зірку українського театру кінця XIX - початку XX століття Марію Заньковецьку, висловився Максим Рильський.

Розпочавши свій творчий шлях у 1882 р., вона все життя присвятила сцені. Зіграла понад 30 ролей, працювала з геніальними режисерами та корифеями українського театру Марком Кропивницьким, Михайлом Старицьким, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та Іваном Карпенком-Карим.

Сьогодні пропонуємо вам, шановні друзі, познайомитися з деякими маловідомими фактами з життєпису талановитої мисткині:

1. Марія Заньковецька брала уроки у відомого чеського музичного педагога Гржималі, який пророкував їй блискучу оперну кар’єру. Однак, перехворівши дифтеритом, що змінив тембр її голосу, про оперу довелося забути.

2. Заньковецьку часто порівнювали зі світовими театральними зірками – італійкою Елеонорою Дузе та француженкою Сарою Бернар.

3. Марко Кропивницький був настільки зворушений грою Заньковецької, що після однієї з репетицій заплакав, зняв бірюзовий перстень і вдягнув їй на палець зі словами: «Заручаю тебе, Марусю, зі сценою, тепер мені є для кого писати драми».

4. Марія Заньковецька спостерігала за хворими людьми у божевільні, аби навчитися не виглядати штамповано у своїх ролях.

5. Свої костюми Заньковецька створювала на папері сама, а вже з ескізів їй шили вбрання.

Розпочався конкурс на здобуття премії імені В. С. Косенка у 2024 році для композиторів – авторів музики для дітей та юнацтва

Article Details

Category Новини

Рейтинг користувача:  / 0

Міністерство культури та інформаційної політики України 

Премія присуджується громадянам України на конкурсних засадах за видатні досягнення у сфері професійної композиторської творчості для дітей та юнацтва.

Щороку присуджується лише одна премія у розмірі 20 тисяч гривень. Премією відзначаються професійні композитори – автори музичних творів для дітей та юнацтва.

На здобуття премії висуваються завершені музичні твори/музичний твір, які були написані та оприлюднені (виконані) протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за три місяці до їх висунення на здобуття премії. Не висуваються твори, які вже були відзначені премією або іншими преміями, державними нагородами.

Документи на здобуття премії подаються до 1 жовтня 2024 року (включно) до Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти (вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ).

Детальніше про конкурс:https://mcip.gov.ua/.../rozpochavsya-konkurs-na.../