П'ятниця, 16 серпня 2024
Повертаємо забуті імена: до 140-річчя від дня народження І. П. Мазепи
- Article Details
- Category Новини
16 серпня відзначається 140-річчя від дня народження Ісаака Прохоровича Мазепи – політичного та державного діяча, керівника уряду Української Народної Республіки періоду Директорії.
Публіцистичну спадщину автора становить низка праць, в яких зібрано і систематизовано документи про державне будівництво в Україні в 1917-1920 рр. ХХ ст., та про діяльність політичних партій і діячів національно-визвольного руху.
Народився майбутній діяч у Костобоброві Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії в багатодітній міщанській родині козацького походження. Отримавши освіту, Мазепа був активним діячем Української студентської громади. В 1911-1917 рр. працював агрономом, був членом Катеринославської міської думи та Катеринославської ради робітничих і селянських депутатів, у квітні 1918 р. очолював Катеринославську губернську революційну раду.
В період правління Гетьманату працював редактором газети «Наша справа». В січні 1919 р. займав посаду депутата Трудового Конгресу України, а з квітня 1919 р. – міністра внутрішніх справ УНР в уряді Б. Мартоса. З 1919 по 1920 р. перебував на посаді голови Ради Народних Міністрів УНР. У травні-червні 1920 р. отримав посаду міністра земельних справ УНР. В 1919-1920 рр. брав участь у Першому Зимовому поході армії УНР.
З 1920 р. Мазепа мешкав у Львові, де займався редагуванням газети УСДРП «Вільна Україна» та часопису «Соціалістична думка». В 1923 р. виїхав до Чехословаччині. В 1927 р. – став доцентом Української Господарської Академії в Подєбрадах, працював в Українському інституті соціології. У міжвоєнний період належав до провідних діячів «Закордонної делегації УСДРП».
Read moreЛауреат Нобелівської премії з літератури у 1966 р. Шмуель Йосеф Аґнон (1888-1970)
- Article Details
- Category Новини
Лауреат Нобелівської премії з літератури у 1966 р. ізраїльський письменник Шмуель Йосеф Аґнон (справжнє ім’я – Шмуель Йосеф Халеві Чачкес) (1888-1970).
Аґнон народився в заможній єврейській родині в м. Бучач (тоді – Австро-Угорщина, нині – Тернопільська обл., Україна). Майбутній письменник не лише відвідував релігійну школу для хлопчиків – хедер, а й здобув гарну домашню освіту. Його перші оповідання, що їх він писав як на івриті, так і на ідиші, були опубліковані у газетах Бучача, Коломиї та Львова. У 1906 р. 18-річний Аґнон вирушив до Львова, де його взяли на роботу до єврейської газети.
Прихильник сіонізму, він побував на батьківщині предків – у Палестині, відвідав Єрусалим. Причиною від’їзду стало й бажання ухилитися від служби у війську Австро-Угорщини, адже «там їдять недозволену їжу та не дотримуються суботи». У 1909 р. була опублікована перша повість автора «Покинуті дружини», що на івриті звучить як «Аґнон». Письменник взяв її назву для свого псевдоніма, який з 1924 р. став його офіційним прізвищем («аґнон» у перекладі з івриту – «покинутий»).
У 1913 р. Аґнон переїхав до Німеччини, в Берлін, де вів активну літературну діяльність й здобував освіту. Водночас Аґнон читав лекції з єврейської літератури й спільно з єврейським філософом М. Бубером видавав журнал «Der Yude». Видавцем повістей і збірок оповідань письменника-початківця став німецький комерсант Залман Шокен.
До Єрусалима письменник повернувся у 1924 р. Переїзду передували трагічні події – пожежа у будинку письменника в Гамбурзі знищила бібліотеку й рукописи Аґнона. У 1927 р. в Єрусалимі стався землетрус, що знищив домівку письменника. Ще через два роки, під час арабських заворушень новий будинок Аґнона у Єрусалимі був пограбований протестувальниками.
Read moreЯк нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. МОУНБ. Всі права застережено