2 жовтня 1738 р. у Переяславі Єпископ Переяславський Арсентій Берло відкрив вищий навчальний заклад — Переяславський колегіум — освітній заклад, що існував у місті Переяславі у 18-ому — на початку 19-го століття (також відомий як Берліанський колегіум, лат. Collegio Berliana).
Освіта в Україні в добу бароко була тісно пов'язана з церквою і монастирським побутуванням. Все це притаманно і заснуванню та побутуванню Переяславського колегіуму. Він був заснований 1738 року в Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький) на території Вознесенського монастиря. Під навчальний заклад віддали дерев'яний корпус.
Переяславський колегіум копіював Києво-Могилянську колегію. Мета чотирьох колегіумів у Києві, Харкові, Чернігові та Переяславі — підняти освіченість православного священства та діяльно протистояти покатоличенню та полонізації, що набуло загрозливих розмірів на територіях, підпорядкованих Речі Посполитій.
Переяславський колегіум мав також бурсу, де мешкали спудеї з інших містечок. Навчання тривало шість років. В колегіумі викладали латину, руську, грецьку та польську мови, математику, риторику, поетику, геометрію, історію, діалектику та церковний спів. 1748 року пожежа знищила всі дерев'яні споруди Вознесенського монастиря.
В період 1753–1757 років споруди Переяславського колегіуму було відбудовано наново в цеглі. Про це подбав Переяславський єпископ Йоанн (Козлович). Один рік 1753 викладачем в колегіумі працював Григорій Сковорода. На тлі згортання світської освіти в Україні імператриця Катерина ІІ ліквідувала Чернігівський, Харківський та Переяславський колегіуми. Останній 1788 року перетворений на Переяславську духовну семінарію.
1862 року семінарія з Переяслава переведена до губернського міста Полтава. Приміщення колишнього Переяславського колегіуму збереглося та дійшло до кінця 20 ст. Імовірно, первісне розпланування не збереглося.
Споруда одноповерхова, цегляна, дах із заломом. Споруда реставрована, потинькована і розфарбована у два кольори — жовтий — тло, білі — декор і деталі. Споруда має такі кімнати — чотири класи, вітальня, бібліотека, келія (назви сучасні).
Приміщення колишнього Переяславського колегіуму використовується як музей Григорія Сковороди.
Музей висвітлює життя і творчість видатного поета й філософа Григорія Сковороди, його перебування на Переяславщині. Частина експозиції присвячена історії Переяславського колеґіуму, який був визначним центром освіти в Україні, та викладацькій праці Г. Сковороди.
Розміщена в одному з колишніх класів експозиція присвячена перебуванню Г.С. Сковороди на переяславській землі. Унікальним експонатом є портрет філософа роботи невідомого художника кін. XVIII ст.
Поет і філософ був також обдарованим музикантом. В експозиції представлені тогочасні народні музичні інструменти – скрипка, сопілка, бандура, цимбали, ліра, якими досконало володів митець.
Г. С. Сковорода протягом 5 років працює домашнім вчителем у переяславського поміщика Степана Томари в с. Кавраї, навчаючи та виховуючи його сина Василя. У музеї експонуються меблі XVIII ст. з маєтку Томар: диван, крісла, стіл, лампа-торшер, картина XVIII ст. художника Гагена «Ярмарок».
У первісному вигляді відтворено обстановку класу поетики: столи і лави, класна дошка, на стіні – ікони: «Бог Саваоф», «Матір Божа», «Коронування Діви Марії», біля дверей – вішалка зі студентським одягом, на столах – книги. Довершеності експозиції класу надає скульптура Г.С. Сковороди (виконана І. Кавалерідзе), що, ніби живий, сидить за вчительською кафедрою.
В одному з колишніх вестибюлів відтворена обстановка кімнати вчителя. В кутку – тверде ліжко, накрите домотканим ліжником, шкіряна подушка і килимок. Навпроти дверей – робочий куточок: секретер, стілець. На секретері – підсвічник, глобус, рукописи творів Г.С. Сковороди, серед яких – знаменита сатирична пісня «Всякому городу нрав і права», написана на Переяславщині. На лаві, застеленій домотканим рушником, стоїть простий селянський посуд: глиняні та дерев’яні миски, солянка, мідний кухоль.
В експозиції музею широко представлені картини, графіка, літографії, народне мистецтво, які відображають творчість та життя філософа.
В одному з колишніх вестибюлів відтворено інтер’єр бібліотеки колегіуму. В експозиції бібліотеки – старовинні шафи, в яких зберігаються книги XVI-ХІХ ст. ст. Серед них такі рідкісні видання, як «Атлас Российской империи» 1745 р., «Басни Ля-Фонтена» (французькою мовою) 1675 р., «Основы философии и логики» (латинню) 1557 р., «Письма малоизвестных особ» 1598 р. тощо.
Випускник Переяславського колегіуму, видатний український філолог-славіст і педагог Йосип Бодянський виявив в бібліотеці Переяславського колегіуму, вперше дослідив та описав Пересопницьке Євангеліє – видатну пам’ятку української писемної культури, національну святиню нашої держави, на якій нині приносять присягу президенти України. В експозиції представлене факсимільне видання Пересопницького Євангелія, подароване музеєві Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром.
Експозиція останнього залу присвячена вшануванню пам’яті Г. С. Сковороди – поета та філософа, якого «ловив світ, та не спіймав».
