All articles
Понеділок, 16 вересня 2024
Нобелівська премія з літератури 1973 р. Патрік Вайт (1912-1990)
- Article Details
- Category Новини
Романіст і драматург Патрік Вайт (1912-1990) був першим австралійцем, який отримав Нобелівську премію з літератури. У творах прозаїка знайшли своє віддзеркалення соціальні проблеми австралійського суспільства другої третини ХХ ст. Він показав, що у період небувалого для Австралії підйому «загального благоденства і добробуту» моральність і духовність залишалися поза межами життя.
Патрік Віктор Мартиндейл Вайт народився у родині землевласника в Лондоні, де під час подорожі перебували батьки. Школу відвідував спочатку у Сіднеї, з 13 років вчився в Англії у привілейованій школі – Челтенхемпському коледжі, який назвав «англійською в’язницею». Повернувшись в Австралію, працював ковбоєм і найманим робітником на вівчарських фермах.
У 1932 р. Патрік Вайт вступив до Кембриджському університету, де вивчав англійську, німецьку, французьку літературу. Там він почав писати художні твори. У 1935 р. вийшла його перша книга – збірник віршів «Орач», перший роман «Щаслива долина» (1939), присвячений епізодам з фермерського життя, роман «Ті, що живуть і мертві» (1941), де зображені різні соціальні верстви Лондона 1910-1930 рр.
Під час Другої світової війни служив у розвідці британських військово-повітряних сил у Африці, Греції та на Близькому Сході. Після війни письменник повернувся до Австралії, купив ферму у передмісті Сіднею, де розводив породистих кіз і собак, вирощував на продаж квіти й овочі, а пізніше зосередився на літературній творчості. Письменник також брав активну участь у захисті прав аборигенів, в антивоєнних маршах та протестах проти руйнування пам’яток австралійської природи. Уже в поважному віці та хворий, Вайт поставив умову: якщо будівельні корпорації не припинять тиск на довкілля Сіднея, він залишить Австралію. Його голос почули – і зелену красу було збережено.
Read moreНеділя, 15 вересня 2024
Книги Констянтина Григоренка «Ізюм. Зруйнований, але не скорений» та Дарії Бури «Місто-герой Харків. 28 історій незламності»
- Article Details
- Category Новини
Літературно-художне видання Констянтина Григоренка «Ізюм. Зруйнований, але не скорений» (Харків : Видавництво Фоліо, 2023) є хронікою подій міста Ізюм Харківської області, що перебувало під російською окупацією від початку квітня до вересня 2022 р. У книзі зібрано документальні свідчення очевидців, інтерв’ю з керівниками місцевих органів влади, статті з газет та дописи із соцмереж про трагедії людей, проблеми забезпечення життєдіяльності міста та дії влади. Автор описав події трьохтижневого протистояння міста росіянам, що дало українським військовим час на підготовку фортифікаційних оборонних споруд на сході та на південному сході від міста. Видання містить спогади працівників Національної поліції України, які знаходили масові поховання та чисельні катівні, що облаштували окупанти у містах Харківщини.
«У місті Вовчанськ перебували сім громадян Шрі-Ланки, які були студентами Куп’янського медичного коледжу. Після того, як окупанти зайшли до міста, вони (студенти) намагалися вийти до Харкова. Їх затримали та помістили в камеру у Вовчанську, катували…», – згадує голова Національної поліції України І. Кліменко.
Книга написана передусім для того, щоб якомога більше людей дізналися правду про жахи війни, жорстокість російських загарбників і запеклу боротьбу українського народу.
Книга Дарії Бури «Місто-герой Харків. 28 історій незламності» (Харків: «Орбіта», 2023) містить двадцять вісім коротких історій українців про перші дні війни, які обороняли Харків та його околиці. Це спогади мешканців міста про мирне життя, куди жителі російського Бєлгорода їздили на вихідні за одягом, продуктами та розвагами.
24 лютого 2022 р., прорвавши кордон на пункті пропуску «Готівка», росіяни пішли у наступ на Харків та були переконані, що харків’яни зустрінуть їх братерськими обіймами, але натомість, побачили супротив українського цивільного населення, яке взяло в руки зброю, щоб боронити свої землю від ворога. Відстоюючи своє місто в часи суворих випробувань городяни продемонстрували, що здатні на взаємодопомогу, співчуття та підтримку одне одного. Видання доповнено численними фотографіями.
Авторка книги Дар’я Бура – журналістка, радіоведуча, яка чотири роки працювала в зоні АТО/ООС як воєнна кореспондентка.
Read more235 років від дня народження Джеймса Фенімора Купера
- Article Details
- Category Новини
15 вересня виповнюється 235 років від дня народження Джеймса Фенімора Купера (1789-1851), американського письменника, романіста та сатирика, одного із засновників жанру авантюрного роману.
Джеймс Фенімор Купер народився у м. Берлінгтон штат Нью-Джерсі, у дитячому віці був перевезений до селища Куперстаун, заснованого його батьком Вільямом Купером. У чотирнадцять років він вступив до Єльського університету, але, не закінчивши його, вирушив на морську службу (1806–1811) на озері Онтаріо. Цей досвід став основою для написання роману «Слідопит, або на берегах Онтаріо» та документальної книги «Історія флоту Сполучених Штатів» («The History of the Navy of the United States of America», 1834). Дослужившись до офіцерського звання й отримавши у спадок маєток, він повністю присвятив себе літературній діяльності.
Творчому спадку Джеймса Фенімора належать 33 романи, в яких зображено реалії тогочасного американського суспільства. Ці твори принесли письменнику справжній успіх – критики називали Фенімора Купера «американським Вальтером Скоттом». Його романи можна поділити на історичні («Шпигун» («The Spy», 1821), «Браво» («The Bravo», 1831), морські («Лоцман» («The Pilot», 1823), «Червоний Корсар» («The Red Rover», 1828), «Два адмірали» («The Two Admirals», 1842), сімейні хроніки («Землемір» («The Chain bearer or The Little page Manuscripts», 1845), «Червоношкірі»(«The Red skins or Indian and Injin: Being the Conclusion of the Little page Manuscripts», 1846) та ін.
Однак, головне місце в творчій спадщині Купера належить «Повістям про Шкіряну Панчоху» – циклу з п’яти романів, над якими письменник працював два десятиліття: «Піонери» (1823), «Останній з могікан» (1826), «Прерія» (1827), «Слідопит» (1840) i «Звіробій» (1841), які були неодноразово екранізовані в різних країнах світу, починаючи з 1909 р.
Read moreСубота, 14 вересня 2024
День борщу в Україні!
- Article Details
- Category Новини
Друзі, у продовження рубрики «Гастрономічний календар»,
повідомляємо, що 14 вересня відзначається
День борщу в Україні!
«Борщ – рідка страва, яка вариться з нарізаних буряків, капусти із додаванням картоплі і різних приправ» (за «Тлумачний словник української мови» (Харків : Видавництво "КСД", 2010). Це основна перша страва української кухні, яку готують в усіх її регіонах і яка набула міжнародного визнання.
Перша задокументована згадка про український борщ датується 1584 р. – у своїх щоденниках про страву згадав німецький торговельний агент Мартін Ґруневеґ. 17 жовтня 1584 р. його купецька валка доїхала до Києва й зупинилася на ночівлю над річкою Борщівка – саме так назвав її торговець у своєму щоденнику. Це була нинішня річка Борщагівка, що дала назву сучасним західним околицям Києва.
З першої половини XVII ст. з’являються прізвища, похідні від слова «борщ»: Борщовський, Борщ, Борщенко. У словнику української мови Бориса Грінченка 1907 р. є понад десяток слів, які теж виникли від назви страви: борщичок, борщисько, борщувати, борщівниця тощо.
В українській мові є низка сталих виразів, приказок і приспівок про борщ:
-Впав у біду, як курка в борщ.
-Дала борщу такого, там аж туман з моря котився!
-Де багато невісток, там дуже борщ солоний.
Read moreП'ятниця, 13 вересня 2024
День українського кіно
- Article Details
- Category Новини
Вітаємо усіх причетних до кіногалузі та чисельних шанувальників кіномистецтва з Днем українського кіно, яке відзначають щорічно у другу суботу вересня. У 2024 р. цей день припав на 14 вересня.
Український кінематограф збагатив скарбницю всесвітньої культури непересічними творами, що відображають самобутність українського народу, його національний колорит і глибину характеру.
Пропонуємо до вашої уваги декілька цікавих фактів з історії українського кінематографу:
-Історія українського кіно розпочалася в Одесі і Харкові. Наприкінці ХІХ ст. у 1893 р. механік Одеського університету Йосип Тимченко сконструював кінознімальний та кінопроєкційний апарати. Зверніть увагу, що ця подія відбулася на три місяці раніше за Едісона й більше ніж за рік раніше від братів Люм’єрів, адже саме їх вважають батьками світового кінематографу.
-У вересні 1896 р. у Харкові було знято перший фільм. Тоді фотограф Альфред Федецький зняв декілька короткометражних документальних сюжетів.
-Першій публічний кіносеанс в Україні відбувся 2 грудня 1896 р. у приміщенні Харківського оперного театру (наразі Харківська обласна філармонія).
-Ігрові стрічки з’явилися в Україні у 1907 р., з 1909 р. почали випускатися комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарівник», «Ніч перед Різдвом».
Read moreСереда, 11 вересня 2024
«Present Continuous – теперішній тривалий час»
- Article Details
- Category Новини
З радістю повідомляємо, що в Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека, на базі бібліотечного ресурсного центру «Вікно в Америку», відновив свою роботу гурток «Англійська для початківців».
На засіданні, яке відбулося 11 вересня, учасники разом з волонтеркою Оксаною Мехедою, повторили раніше вивчені теми та зупинилися на вивчені теми «Present Continuous – теперішній тривалий час».
Присутні дізналися про основні правила використання цього граматичного часу, практикували побудову речень із дієсловами, а різні інтерактивні вправи допомогли краще закріпити матеріал.
Нагадуємо, що заняття гуртка відбуваються щосереди о 15:30, тож запрошуємо приєднатися до наших наступних зустрічей, де продовжимо вивчати нові теми й удосконалювати знання англійської мови!
Чекаємо на вас за адресою: вул. Маріупольська, 9.
Давайте разом навчатися!
Read moreВівторок, 10 вересня 2024
Складні випадки наголошування слів в українській мові
- Article Details
- Category Новини
Щодня ми обмінюємось інформацією – надсилаємо голосові повідомлення у різних месенджерах, спілкуємося на ділових і приватних зустрічах, беремо участь у конференціях онлайн чи офлайн-форматах, і без знання мови, що є основним засобом спілкування та впливу, ніяк не обійтися. А ще дуже важливо не лише вдало дібрати форму слова, а й вміти правильно поставити наголос, оскільки нормативне наголошування слів є ознакою культурного й грамотного мовлення. Саме складні випадки наголошування слів в українській мові обговорили учасники засідання розмовного клубу «СловоТворення», що відбулося 11 вересня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Присутні також працювали з орфоепічними словниками, що зберігаються у фонді бібліотеки, та вивчили мнемоформули, що допоможуть краще запам’ятати правильні наголоси. Кожен з учасників засідання розповів про прийоми, що допомагають легше засвоювати новий матеріал.
Під час наступної зустріч, що відбудеться 18 вересня, пропонуємо разом поринути у поетично-пісенний світ Сергія Жадана.
Тож чекаємо на вас та нагадуємо, що засідання відбуваються щосереди о 12.00 в обласній науковій бібліотеці (Маріупольська, 9).
Приєднуйтеся до «СловоТворення» і вивчайте рідну мову із задоволенням у колі однодумців!
Read moreПонеділок, 09 вересня 2024
Видання сучасної української письменниці Уляни Дудок «Побачити сонце «Криївка – 2022»
- Article Details
- Category Новини
Друзі, Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека та ще 31 бібліотека Миколаївщини отримали від Український інститут книги видання сучасної української письменниці Уляни Дудок «Побачити сонце «Криївка – 2022» (Дискурсус: Брустури, 2023).
Це історичний роман про сучасні реалії в Україні крізь призму подій 40-х років минулого століття. В книзі йдеться про боротьбу воїнів УПА в часи Другої світової війни з фашистами та бійців ЗСУ зараз з російською навалою.
Під час зйомок фільму про героїчну «лісову» армію кінематографічна група вирушає на західну Україну, де у Верховині відвідує криївку, сховок повстанців. Оглядаючи експонати криївки, кіношники знаходять частину таємничої карти, а головна героїня на одному із фото впізнає саму себе. З цього й починається захоплива історія про кохання крізь час і простір, про визвольне протистояння українських оборонців за волю та незалежність. Дві паралелі, дві історичні події, дві людські долі, що переплітаються у неймовірній позачасовій подорожі за участі мольфарів.
А ще авторка намагалася відтворити феномен криївок як підземної архітектури українського підпілля. Вона розповіла читачам про криївки, бункери з метою збереження культурного спадку та історичної пам’яті.
Детальніше ознайомитися з виданням ви зможете, завітавши до бібліотеки.
#КультурноМистецькийПроєкт2023
Read more
П'ятниця, 06 вересня 2024
Дні європейської спадщини
- Article Details
- Category Новини
Друзі, з 7 по 15 вересня відзначається найбільша спільна загальноєвропейська культурна подія, яку святкують мешканці Європи – Дні європейської спадщини. Рада Європи започаткувала цю ініціативу в 1985 р., а у 1999 р. до неї приєднався Європейський Союз.
Цьогорічна тема Днів – «Спадщина маршрутів, мереж і сполучень». Учасникам пропонується дослідити різноманітні способи взаємозв’язку європейської спадщини – через історичні торговельні шляхи, культурні мережі чи цифрові зв’язки в сучасну епоху. Урочистості цього року розпочалися з програмами в понад 40 країнах. Протягом тижня відчиняються двері численних пам’яток і місць, що дозволить мешканцям Європи безкоштовно їх відвідувати та дізнаватися про спільну культурну спадщину, долучатися до її захисту та примноження для нинішнього та майбутніх поколінь.
Визначено цілі Днів європейської спадщини:
-підвищити обізнаність європейських громадян про багатство та культурне розмаїття Європи;
-створити клімат, у якому стимулюється сприйняття багатої мозаїки європейських культур;
-боротися з расизмом і ксенофобією та заохочувати більшу толерантність у Європі та за її межами;
-інформувати громадськість та політичну владу про необхідність захисту культурної спадщини від нових загроз;
Read moreСубота, 31 серпня 2024
Хроніка культурного життя Миколаївської області за серпень 2024 р.
- Article Details
- Category Хроніка культурного життя області
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА
НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
ХРОНІКА
КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЗА СЕРПЕНЬ 2024 р.
Read more
Як нас знайти!
Vyzir O. 2020. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
МОУНБ. Всі права застережено