Про бібліотеку

Зображення

Відео

"Україна без бар’єрів"

Лічильник відвідувань

2484941

Відвідування сайту

  • Сьогодні 710
  • Вчора 2864
  • Цей тиждень 4773
  • Тиждень що минув 12264
  • Цей місяць 31135
  • Місяць що минув 62201
  • Останні шість місяців 146213
  • Цей рік 146213

Останні статті

Банери

Головна

 

Регіональний тренінговий центр Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує ознайомитись з освітнім серіалом Національної освітньої платформи Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ «ШІ для публічної служби» https://osvita.diia.gov.ua/courses/ai-for-public-service

Цей освітній серіал допоможе вам безпечно та впевнено використовувати штучний інтелект у щоденній роботі на публічній службі. Ви розберетеся, що таке ШІ-компетентність і які інструменти підходять для конкретних завдань. Навчитеся формулювати запити так, щоб отримувати дійсно корисні результати. Зрозумієте, яку інформацію можна вводити в ШІ-сервіси, а яку – ні, а також чому це критично важливо для публічної служби. Дізнаєтеся, як делегувати рутину штучному інтелекту, знаходити розв’язання складних проблем і впроваджувати ШІ в культуру своєї команди.

Кожна серія – це конкретні приклади, готові запити до ШІ та практичні поради: як аналізувати документи, готувати довідки, відповідати на звернення й організовувати наради за допомогою ШІ. Серіал формує не просто розуміння технології, а й навичку використання штучного інтелекту відповідально, критично й ефективно.

Освітній серіал створений у межах «Проєкту підтримки Дія», що реалізується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансування Швеції, для платформи Дія.Освіта. Складається з 10 серій та фінального тесту.

Користуйтеся з користю!

 

 

Велика бібліотечна родина Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека щиро вітає з прекрасним ювілеєм шановну колегу - завідуючу відділом науково-методичної роботи Ірину Володимирівну Дементьєву! 

 

 

 

 

19 серпня – Всесвітній день фотографії!

Це свято всіх, хто захоплюється фотографією – мистецтвом зберігати миті, розповідати історії та бачити світ по-новому.

Дата святкування пов’язана з важливою подією в історії фотографії. Саме 19 серпня 1839 року французький художник і хімік Луї Жак Манде Дагер презентував громадськості метод отримання фотографічного відбитка – дагеротип, який став одним із перших практичних способів створення фотографічного зображення. У 2009 році за ініціативи австралійського фотографа Корске Ара було започатковано Всесвітній день фотографії.
До цієї дати пропонуємо познайомитися з книгою «Invisible photobusiness: що має знати фотограф, який хоче знімати для світових брендів» (Київ, 2017). Це практичний посібник про світ комерційної та рекламної фотографії, який допоможе зазирнути за лаштунки професії та зрозуміти правила роботи у високій індустрії.
Автор книги Василь Шульга, співвласник та генеральний директор компанії Positive Pictures, ділиться власним досвідом співпраці з такими відомими брендами, як McDonald’s, Gillette, Duracell, Raiffeisen Bank, Nescafé, Nemiroff, Honda, Adidas, Lipton та іншими.
У книзі йдеться про те:
-чого очікують від фотографа замовники та організатори реклами;
-з якими труднощами стикаються фотографи на професійному шляху;
-як вибудовувати комунікацію із замовниками;
-як організувати рекламний проєкт;
-як зробити його комерційно успішним та залучити фінансування.
Якщо фотографія для вас – не лише захоплення, а й професійний шлях, це видання допоможе краще зрозуміти «невидиму» сторону фотобізнесу.
Ознайомитися з книгою можна, завітавши до @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека!
 

 

19 серпня 1955 року у селищі Здовбиця Рівненської област загинув останній провідник ОУН Волині Анатолій Маєвський - Уліян. На його схованку чекістів вивів зрадник.

Анатолій Маєвський походив із Рівненщини. Батько — Василь Федорович Маєвський, 1877 року народження, за Польщі був волосним війтом, обіймав посаду ревізора Рівненського повітового сеймика. Мати — Юлія Мойсеївна Маєвська — походила з містечка Клевань і була родичкою відомих діячів ОУН Якова та Олександра Буслів. Родину репресували більшовики, вони ж розграбували сімейне господарство.

Анатолій Маєвський після відмінного закінчення Кустинської початкової школи вступив до Рівненської української гімназії. Там він познайомився з майбутніми відомими лідерами ОУН на Волині — братами Яковом та Олександром Буслами, Ростиславом Волошиним, Михайлом Бляхарчуком, Костецьким та Василем Булавським, Андрієм Марченком. Всі вони під час навчання в гімназії вступили до лав ОУН.

У 1937 році Маєвський успішно закінчив Рівненську українську гімназію і вступив до Познанської політехніки. Саме там здобувала медичну освіту, а потім і працювала у медичних закладах Познані його старша сестра Зоя Маєвська, що вийшла заміж за відомого адвоката Андрушківа.

Під час німецької окупації він виконував спеціальне завдання ОУН в місті Рівне. Згодом очолив політичну референтуру Рівненського надрайонового проводу ОУН, що територіально охоплював Рівненський, Олександрійський, Гощанський, Тучинський та Клеванський райони. Починаючи з 1945 року, він очолив Рівненський окружний провід, до якого, крім вищеназваних районів, увійшли: Здолбунівський, Мізоцький, Острозький, Острожецький та кілька районів сучасної Волинської області.

З того часу його ім'я стало відомим для радянських каральних органів, з поля зору яких зник 1952 року.

За рік Маєвський дав дозвіл підпільникам-смертникам, хворим на туберкульоз, здійснити теракт у Києві під час святкування 1 Травня. Мали застрелити членів ЦК КПУ чи закидати їх вибухівкою. Втім, теракт викрили і запобігли йому.

У 1952 році Українська Головна Визвольна Рада нагородила «Уліяна» за довготривалу боротьбу в особливо важких умовах Золотим Хрестом заслуги.

Пізніше провідник займався відновленням конспіративної лінії зв'язку на Волині. 24-26 серпня 1953 року МГБ намагалося провести операцію з метою його захоплення. Для прочісування лісів залучили 418 осіб, але знайти ватажка повстанців не вдалося.

Читати далі: 19 серпня: цей день в історії України

 

Олесь Донченко — загублений талант двадцятих років. Поет і прозаїк, якому роздавали чи не найбільше компліментів серед молоді й пророкували блискуче майбутнє, помер у провінції, пописуючи твори для дітей.

Народився Донченко 19 серпня 1902 року в містечку Великі Сорочинці на Полтавщині. Дитинство пройшло в селі Багачка Перша, де вчителював батько. Коли хлопцеві виповнилося десять років, сім’я перебралася до Лубен. Там Олесь вступив до гімназії, де його як учительського сина звільнили від плати за навчання. Гімназія багато дала майбутньому письменнику. Тут він почав писати вірші російською мовою, і хоча до збірки "Кружок поэтов", яку активні лубенські школярі видали 1917 року, вони ще не потрапили, та вже наступного року Донченко дебютував із віршем "Журлива пісня" на сторінках місцевої газети "Рідний край".

Гімназію Донченко закінчував 1920 року вже в радянській Україні, де катастрофічно бракувало освічених людей. Лубенський відділ позашкільної освіти негайно відрядив вісімнадцятирічного юнака вчителем у село Остапівку на Лубенщині. Через два роки він повернувся до повітцентру, працював журналістом у газеті "Зарево", згодом перейменованій на "Червону Лубенщину". У березні 1924 року комсомольця Донченка забрали в Червону армію, в Першу Червонокозачу кавалерійську дивізію. Служив спершу червоним козаком, тобто кіннотником, потім полковим навчителем. В автобіографії він писав: "Окремі сторінки повісті "Золотий павучок", де подано побутові малюнки з життя червоної кінноти, автор взяв "з натури" саме з цього перебування свого в армії".

У жовтні 1926-го Донченко демобілізувався, перебрався до Харкова і пішов працювати в сектор юнацької літератури Державного видавництва України. З 1922 року він друкувався в столичній пресі, вступив до Спілки селянських письменників "Плуг" (інших літорганізацій тоді ще не було). Поки Донченко служив у війську, видавництво довго й нудно готувало його першу збірку віршів "Червона писанка" (1926), тож коли вона вийшла, молодий поет готовий був зректися частини творів. Згодом вийшла його друга й остання збірка віршів "Околиці" (1928).

Наступного 1927 року під покровительством ЦК ЛКСМУ виникла комсомольська письменницька організація "Молодняк". Вона почала видавати однойменний журнал. Із її діяльністю пов’язано найцікавіший період у творчості Донченка. У "Молодняку" друкується, а потім виходить окремим виданням його перша п’єса "Комсомольська глушина" (1927), а прозовою родзинкою першого сезону журналу стала його повість "Золотий павучок", яка викликала цілі дискусії в газеті "Комсомолець України". 1928 року повість вийшла окремим виданням, 1929-го її перевидали так само п’ятитисячним накладом (плюс оповідання "Сурми"), однак автора накрила хвиля злої критики. Одні назви статей чого варті: "В шуканнях ухилів" Івана Момота, "Ату його!" — відповідь Донченка Момотові, "Де опортунізм і де халтура" Андрія Клоччі, "Біологія над усе!" Леоніда Смілянського.

І хоча Іван Багмут назвав Донченка однією з найвидатніших фігур серед початківців, це не рятувало. Письменника, який наважився порушити питання любові й сексу в житті комсомольців, звинуватили в порнографії.

 

Читати далі: Народився Олесь Донченко - український поет, прозаїк, казкар

 

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека щиро дякує українському публіцисту, досліднику, автору праць з історії, політики та суспільного розвитку В’ячеславу Марченку за цінний книжковий дарунок.
Фонд бібліотеки поповнили чотири нові видання автора: документальна повість «Гніт» (Одеса, 2026), суспільно-політичне дослідження «Україна і Росія: від витоків історичного протистояння до краху «русского міра» (Київ, 2026), а також історико-публіцистичні праці «Україна та єврейське питання в ідеології та політиці Росії» (Одеса, 2026) і «Суспільство війни: сучасна Росія в епоху війни з Україною» (Київ, 2026).
У своїх працях В’ячеслав Марченко досліджує питання історичної пам’яті, національної ідентичності, політичної пропаганди та українсько-російських відносин. Спираючись на історичні джерела, архівні документи й мемуарну літературу, автор аналізує причини й наслідки історичних процесів, розвінчує поширені міфи та пропонує читачам ґрунтовний погляд на події минулого і сьогодення.
Особливе місце серед нових надходжень посідає документальна повість «Гніт», у якій через долі українських селян, зокрема на Миколаївщині, відтворено трагічні сторінки колективізації, розкуркулювання та Голодоморів ХХ століття.
Видання стануть у пригоді викладачам, студентам, військовослужбовцям, політологам, журналістам і всім, хто цікавиться історією України, сучасними суспільно-політичними процесами та питаннями національної пам'яті.
Запрошуємо наших читачів завітати до бібліотеки та ознайомитися з новими надходженнями!
 
 

 

13 серпня бібліотекарі відділу соціокультурної діяльності Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека запропонували увазі відвідувачів відділення денного перебування Заводського району Міського територіального центру соціального обслуговування інформаційну годину «Перший український фізик світового рівня Іван Пулюй». Під час заходу з циклу «Знай наших», що проходить у межах соціальної ініціативи «Візит розради», говорили про постать, якою справді варто пишатися – видатного українського фізика, електротехніка та винахідника, публіциста, перекладача та громадського діяча. Його наукові дослідження і винаходи, здійснені понад сто років тому, стали важливими кроками у розвитку сучасної науки й техніки.
Слухачі дізналися чимало цікавих фактів з життя та діяльності науковця, про його внесок у дослідження Х-променів, наукові відкриття та громадянську позицію. А головне – ще раз переконалися, наскільки багато талановитих українців зробили вагомий внесок у світову науку.
Пам’ятати своїх – означає знати й цінувати власну історію. А відкривати для себе імена українців, які змінювали світ, – означає по-новому відчувати гордість за Україну!
 

 
 
7 серпня у Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулася краєзнавча зустріч «Відомі роди Миколаївщини: караїми». Захід, приурочений до Міжнародного дня корінних народів світу, відкрив широкому загалу маловідомі факти про історію, побут та культуру одного з трьох офіційно визнаних корінних народів України.
Головною спікеркою заходу виступила Наталія Сапак – професорка, кандидатка мистецтвознавства та голова громадської організації «Караїмське історико-культурологічне товариство «Мурат». Дослідниця допомогла присутнім розібратися у складних історичних віхах розвитку етносу та детально розповіла про вагомий економічний і соціокультурний внесок караїмських громад у розбудову Миколаївського регіону протягом XIX–XX ст.
Під час зустрічі відвідувачі детально ознайомилися з життєписами видатних караїмських династій, чия діяльність та досягнення тісно пов’язані з Миколаївщиною: Пампулових, Бабаджан, Сапак та Кефелі. Гості заходу активно дискутували, ділилися спогадами про своїх знайомих караїмів та ставили питання про релігійні особливості етносу. Додатково присутні переглянули тематичні відеофрагменти, присвячені автентичним звичаям, традиційному побуту та унікальній національній кухні караїмського народу.
Вивчення спадщини корінних народів – це не лише данина пам'яті, а й важливий крок до розуміння багатокультурного коду нашого країни!
 
 

 

«Ця книга – не хроніка руйнувань і не акт засудження. Це свідчення про людей – тих, хто їсть, сміється, спить, плаче, воює, молиться, тікає, народжується і помирає; людей, які нічим не відрізняються від нас. Чому такий жах відбувається в місці, що так нагадує рай?»
Ко Сасакі
 
До Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека завітав японський фотограф Ко Сасакі (Ko Sasaki) та передав у дар фотокнигу «Херсон: Ніч, коли падали ракети» – документальне свідчення про життя України та Херсона у 2022-2023 рр., коли місто переживало одні з найтрагічніших сторінок своєї сучасної історії після початку повномасштабного російського вторгнення.
Працюючи поруч із українськими військовими та цивільними, Ко Сасакі свідомо обрав інший погляд на війну. Його об'єктив фіксує не лише наслідки руйнувань, а передусім людей – їхню щоденну боротьбу за життя, теплі розмови, спільні вечері, усмішки, моменти мовчання й підтримки. Це світлини про людську гідність, про силу залишатися собою навіть тоді, коли звичний світ руйнується. Саме такі миті стають безцінними свідченнями часу, нагадуючи, що за кожною історичною подією стоять людські долі.
У 2023 р. цей проєкт був удостоєний престижної японської премії імені Тадахіко Хаяші (Hayashi Tadahiko Photo Award), що стало важливим міжнародним визнанням його художньої та документальної цінності.
Сьогодні фотокнига представлена на спеціалізованих міжнародних платформах, відкриваючи світові правдиву історію українців, а відтепер із нею можна ознайомитися і у фондах обласної наукової бібліотеки.
Щиро дякуємо пану Ко Сасакі за цей щедрий дарунок, щиру дружню підтримку України та небайдужість до нашої історії.
Особлива вдячність – за прагнення розповідати світові правду про українців мовою фотографії, роблячи наші голоси почутими далеко за межами країни. Саме завдяки таким міжнародним культурним ініціативам пам'ять про події війни, людську стійкість і незламність знаходить відгук у серцях людей різних континентів, а Україна продовжує звучати на світових мистецьких і документальних платформах.
Запрошуємо відвідати бібліотеку та ознайомитися з виданням!

 

Vyzir O. 2026 © Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Всі права застережено. E-mail: vyzer@ukr.net

Як нас знайти?