Вітаємо з ювілеєм завідуючу відділом наукової інформації і бібліографії Тамару Миколаївну Петруню - професіонала своєї справи та невід’ємну частину колективу.
14 серпня 1941 року провідник ОУН Степан Бандера надіслав райхсміністру Альфреду Розенбергу відкритий лист-відмову на вимогу нацистського керівництва скасувати Акт відновлення Української Держави від 30 червня 1941 року та припинити діяльність ОУН.
Проголошення відновлення української державности Актом 30 червня 1941 р. мало історичне значення. По-перше, це змусило нацистів ще на початку окупації частково виявити свої справжні колонізаційні плани щодо окупованих земель на Сході, що розвіяло у значної частини українських політиків ілюзії про визвольну місію гітлерівських армій. По-друге, проголошення, а потім відважне відстоювання незалежницької декларації дало ОУН(Б) морально-політичну перевагу для того, аби очолити національний рух опору. Актом 30 червня ще на початку війни було задекларовано бажання активної частини українського народу перетворити свою Батьківщину на суб’єкт міжнародної політики, а не лише на «мовчазне» поле бою чужих армій.
Бандера наголосив, що ОУН бореться за вільну та незалежну Україну, а право на створення свого уряду виборче і засноване на крові та визвольній боротьбі українського народу. Він передав німецькій владі меморандум та лист із чіткою позицією: відкликання Акту та призупинення діяльності українського націоналістичного руху є неприйнятними.
Через тверду позицію та відмову підкоритися ультиматуму керівництва ОУН реакція окупаційного режиму була жорсткою; лідерів ОУН, зокрема Бандеру та Стецька, невдовзі ув'язнили та згодом відправили до концентраційного табору Заксенгаузен.
Братів Бандери Василя та Олександра було закатовано у кінці липня 1942 р. у концтаборі Аушвіц. У Херсоні [є версія, що в Миколаєві] ґестапо розстріляло третього брата Богдана. Та у львівській в'язниці - вбили брата дружини.
Одночасно НКВД у Києві розстріляло 10 липня 1941 р. батька Бандери о. Андрія, а двох сестер Володимиру і Оксану вивезли в сибірські концтабори.
Відтак у вересні 1941 року на І конференції ОУН(б) з огляду на вищезазначені події було вирішено вважати Німеччину ворогом нарівні з СРСР.
Організація українських націоналістів остаточно перейшла в антинімецьке підпілля та встала на шлях збройної боротьби з окупантами.
29 серпня в Україні відзначають День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суворенітет і територіальну цілісність України. Сучасні українські бібліотеки, які функціонують як осередки згуртованості громад, національної пам'яті та психосоціальної підтримки, активно долучаються до комеморативних ініціатив. Цього року ВГО Українська бібліотечна асоціація закликає бібліотеки по всій країні підтримати всеукраїнську акцію «Стіл пам’яті» та облаштувати у своїх просторах символічні локації шани.
Концепція ініціативи полягає у створенні в приміщенні бібліотеки зарезервованого столу на знак пам'яті про тих, хто віддав життя за свободу України. Такий простір дає змогу відвідувачам та працівникам закладу зупинитися для тихої хвилини мовчання, віддати шану полеглим землякам і відчути єдність громади у збереженні історичної пам'яті.
Всеукраїнська акція «Стіл пам’яті», започаткована у 2023 році Марією Грабар — дружиною полеглого захисника Іллі Грабаря — спільно з Платформою пам’яті «Меморіал», цьогоріч вже вчетверте об'єднає суспільство для вшанування полеглих воїнів. Ініціатива має американське походження, проте спирається на близький українцям звичай залишати символ пам'яті для померлих за родинним столом: якщо у перший рік до неї долучилися 100 ресторанів, то у 2024 році — вже понад 800 закладів, а у 2025 році пам'ять захисників вшанували понад три тисячі установ у 16 країнах світу. Здатність говорити про пам’ять просто, щиро та людяно зробила кампанію помітною і для професійної спільноти — у 2025 році її відзначили золотом Effie Awards Ukraine як найкращу некомерційну комунікаційну ініціативу, що зробила вагомі соціальні зрушення. Сьогодні організатори розширюють концепцію та закликають долучатися до створення «Столу пам'яті» 29 серпня заклади освіти, бібліотеки, книгарні, їдальні, військові інституції та всіх небайдужих громадян.
Для організації локації «Стіл пам’яті» у бібліотечному просторі рекомендується підготувати такі елементи:
-окремо виділений стіл у читальному залі, фоє або поблизу краєзнавчої експозиції, покритий білою скатертиною чи полотном;
-пам'ятну табличку з написом про те, що цей стіл зарезервовано для полеглих Захисників і Захисниць України;
-традиційні символи пам'яті, зокрема квіти соняшника, лампадку або свічку та Державний Прапор України;
-Книгу пам'яті громади чи аркуші для спогадів, де кожен відвідувач протягом дня зможе залишити слова вдячності чи імена загиблих героїв-земляків.
Детальніше про акцію на Платформі пам’яті «Меморіал»: https://memorial.ua/memory-table-2025
Щоби отримати матеріали для столу пам’яті (макети табличок та листівок для друку) організатори пропонують зареєструватися за покликанням.
Учасники, які заповнять форму реєстрації, будуть внесені на спеціальну мапу акції. У 2025 році на ній було понад 3500 місць, де вшанували пам’ять героїв.
ВГО Українська бібліотечна асоціація закликає бібліотекарів оприлюднювати фотографії облаштованих локацій «Стіл пам’яті» на офіційних сайтах та у соціальних мережах, аби об'єднати громади навколо спільної пам'яті та підтримки родин загиблих воїнів.
Вода, чисте повітря, збереження природних ресурсів і відновлення довкілля сьогодні є не лише екологічними питаннями, а й важливими складовими безпеки та майбутнього України. Особливого значення ці теми набули для Миколаєва, який у роки повномасштабної війни зіткнувся з безпрецедентними викликами у сфері водопостачання та охорони навколишнього середовища.
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека отримала цінні книжкові подарунки від доктора педагогічних наук, професора кафедри екології ЧНУ ім. Петра Могили Олени Мітрясової. Нові видання поповнили фонд бібліотеки та стануть важливим джерелом знань для науковців, освітян, студентів і всіх, хто цікавиться питаннями екологічної безпеки та сталого розвитку.
Монографія «Хроніки спраги: документування викликів та рішень водної безпеки міста Миколаєва» (Миколаїв, 2026). Це унікальне дослідження присвячене осмисленню досвіду Миколаєва у складних умовах воєнного часу протягом 2022-2026 років. Автори розглядають трансформацію міської водної інфраструктури, аналізують проблеми забезпечення населення водою та досліджують соціальну стійкість громади в умовах тривалої кризи. Важливою особливістю видання є поєднання наукового аналізу з особистими історіями мешканців міста. Через гідрохімічні дослідження та людські наративи читач може простежити, як суспільство пройшло шлях від вимушеної адаптації до усвідомлення необхідності екологічної безпеки та відновлення природних ресурсів. У книзі також висвітлено питання деградації водних екосистем, розвитку «блакитної економіки» та ролі культури й громадських ініціатив у подоланні наслідків водної кризи.
Монографія «European Green Dimensions: Fundamental, Applied, and Industrial Aspects» (Mykolaiv–Bristol, 2025) підготовлена в межах міжнародного проєкту Еразмус+ «Європейські зелені виміри». Книга присвячена одному з найважливіших напрямів сучасної європейської політики – Європейському зеленому курсу та перспективам участі України у його реалізації. У виданні розглядаються питання подолання змін клімату та адаптації до їх наслідків, розвитку зеленої економіки, енергоефективності та відновлюваної енергетики, збереження біорізноманіття, раціонального використання водних ресурсів, очищення стічних вод, захисту атмосферного повітря, екологічного моніторингу та сучасних підходів до управління відходами.
Запрошуємо до ознайомлення!
