Присутність друзів у житті кожної людини важко переоцінити. Але знайти справжнього друга дуже складно і вважається вдачею, так само як бути для когось справжнім другом. Тому неофіційне свято Міжнародний день друзів (International Friends Day) – ще одна нагода нагадати всім про важливість дружби, ще одна змога навчитись дружити та цінувати вірність.

Кожний рік 9 червня в багатьох країнах світу відзначають День друзів. Рішення про створення цього свята вперше прийнято у 1935 році в Конгресі США. Через 23 роки це рішення також підтримали представники ООН, але конкретну дату так і не затвердили. 9 червня залишилось неофіційним днем для святкування. У 2011 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резоцюцію про затвердження офіційного Міжнародного дня дружби, що відзначається щороку 30 липня.

Наші людські взаємини, які ми характеризуємо цим прекрасним словом, настільки унікальні, що ніяке інше слово просто не підійшло би. Дружба - це взаєморозуміння і безкорисливість, щирість і довіра, спільні інтереси і точки дотику. Друг ніколи не залишить у біді і завжди прийде на допомогу. Не буде байдужим, може тільки до дрібниць, які і так всім заважають. Він або вона сповнені відвертості, але немає більш надійної людини, щоб зберегти якусь важливу таємницю. Позитивність дружніх відносин важко заперечити. Вона цінувалася завжди і в усі часи.

Справжня дружба чомусь вважається вкрай рідкісним явищем. На наш погляд це зовсім не так. Деякі, може, поки що не помічають її або ж виставляють занадто високі мірила для визначення її справжності, але в цьому і полягає відповідь - якою мірою будете міряти, такою відміряють вам - і це без компромісів. Дружбу можна легко втратити, але хто шукає - знаходить, адже дружба ні до чого не зобов’язує і зобов’язує до всього. Вона є природньою для нас і більш природньою, ніж ворожнеча. Її природа відома всім - вміння віддавати або ж дарувати те, що є у нас в абсолютному достатку - нашу увагу. Ми всі володіємо нею. Ми часто приділяємо увагу абсолютно незначним речам, не помічаючи тих, хто оточує нас, а саме вони є справжньою цінністю. Дружба між людьми буває самою різною і зовсім не обов’язково підтримувати щоденний контакт, це і не потрібно. Потрібна звичайна увага, якою ми, навіть без шкоди для себе, можемо з легкістю поділитися.

Читати далі: Неофіційне свято Міжнародний день друзів (International Friends Day)

Днями будівлю Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека було промарковано міжнародним розпізнавальним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield).

Цей знак є символом охорони культурної спадщини та засвідчує належність об’єкта до культурних цінностей, які підлягають особливому захисту відповідно до положень Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та норм міжнародного права.

Маркування стало можливим у межах пілотного проєкту, до якого долучилася Миколаївщина. Його метою є впровадження системної програми «Блакитний щит», створення механізмів документальної фіксації та цифрового обліку об’єктів культурної спадщини, що мають особливу історичну, наукову та культурну цінність.

Для нашої бібліотеки це не лише важливий символ міжнародного визнання її культурної місії, а й підтвердження значення установи як осередку збереження документальної спадщини Миколаївщини. У фондах бібліотеки зберігаються рідкісні та цінні видання, стародруки, рукописні пам’ятки, краєзнавчі документи та інші матеріали, які становлять невід’ємну частину культурної пам’яті регіону та України.

Читати далі: Будівлю Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки було промарковано міжнародним...

«В житті трапляються події, які перевертають твоє життя, перетворюють його, видозмінюють, якщо хочете. Коли дивишся в очі тих, кого любиш найдужче і кого щойно заледве не втратив, зачинаєш розуміти, що насправді ані гроші, ані статки не мають ніякого значення, бо крім отої всієї матеріальної блажі є щось таке, що міцно тримає людину над поверхнею землі, не даючи їй змаліти до рівня мурашиного, і те щось, очевидно є любов, бо вона єдина, заради чого варто дихати, будувати, іноді руйнувати і, врешті, існувати.»

У 2011 р. міський роман «Тому, що ти є» Дари Корній отримав спеціальну відзнаку «Вибір видавців» у @Міжнародний літературний конкурс "Коронація слова" і відтоді впевнено оселився в серцях читачів. Через тринадцять років історія повернулася до нас в новому оформленні від @Видавництво «Фабула». Завдяки @Видавництво "Ранок" ця книга вже чекає на вас, наші любі читачі.

З анотації: Про характер Оксани в універі ходили легенди – вона відшивала кавалерів на раз-два. Та Влада виявилось не так просто позбутися. Зрештою він домігся руки і серця коханої, але, можливо, жалість – не найкращий привід для одруження? Читач знайомиться вже зі старшою Оксаною, поступово дізнаючись її історію: студентське голодування під час революції на граніті, вдале заміжжя, мов у казці про Попелюшку, і водночас постійне, виснажливе протистояння зі свекрухою і її високими стандартами, які нікому, окрім неї, не потрібні. Чи вдасться Оксані зберегти в цьому всьому себе? І чи є хтось, кого вона кохатиме і з ким буде по-справжньому коханою? У цьому романі так багато всього, та найбільше – справжніх емоцій.

Запрошуємо до @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека зануритися в цю глибоку й щиру історію – ту, що запам’ятається, надихне й, можливо, допоможе комусь краще почути себе!

#Книжкові_Новинки_МОУНБ #читатимодно #читайукраїнською #люблючитати #Книжкові_Дарунки_МОУНБ #даруй_книгу

Українська поетеса, вишивальниця, медсестра, громадська діячка,  членкиня Організації українських націоналістів і Української гельсінської групи (1979), політвʼязень радянських таборів, засновниця Товариства української мови та Української гельсінської спілки у Бориславі, голова місцевого відділення Союзу українок, членкиня Ліги українських жінок.

Народилася 8 червня 1926 р. в родині січового стрільця Михайла Сеника та Марії Сеник. Здобувала освіту в народній “Рідній школі” ім. Короля Данила, дівочій школі ім. Т. Шевченка, гімназії Іллі та Іванни Кокорудзів (Українське педагогічне товариство). 1939 р. вступила до юнацтва ОУН. 1941 р. стала членом організації.  Була звʼязковою Крайового Проводу (псевдо “Леся”). 1944 р. розпочала навчання у Львівському університеті на факультеті англійської філології. У грудні 1945 р. заарештована. Допити проходили  у тюрмі на Лонцького.

“У руках молодого ката дротяна нагайка, і удар за ударом сиплеться на мої плечі. “Боже, поможи мені, не дай зойкнути”. Мене відливають водою, знову і знову випитують про звʼязки, про львів’ян і львів’янок, показують якісь фотографії, але я вже поза межами болю” (Спогади Ірини Сеник з книги “Метелики спогадів”).

У березні 1946 р. Ірина як зрадниця Батьківщини отримала 10 років увʼязнення в концтаборах суворого режиму, 5 років позбавлення громадських прав і довічне заслання. Відправлена відбувати покарання до 7-го Заозерного  спецтабору, Тайшетлаг, Іркутська область. Пізніше етапована до  Заозерлагу, Ангарлагу. Була залучена до будівництва Байкало-Амурської магістралі. 1955 р. етапована на заслання в м. Анджеро-Судженськ Кемеровської області, де провела 13 років свого життя. Перебуваючи на засланні, рятуючись від табірних буднів, багато вишивала на шматочках полотна, переважно це були мініатюри на релігійну тематику. Отримала можливість навчатися у Новокузнєцовському медичному училищі ( закінчила заочне відділення, диплом з відзнакою).    

Восени 1968 р. Ірина Михайлівна була звільнена з умовою, що не повернеться жити до Львова. Оселяється в Івано-Франківську, з труднощами  влаштовується на роботу в хірургічне відділення протитуберкульозного диспансеру.

Читати далі: 100 років з Дня народження Ірини Сеник – поетеси, членкині Організації українських націоналістів і...

8 червня 1947-го було відновлено судноплавство на Дніпрі. Саме тоді в експлуатацію здали останній шлюз на ДніпроГЕС. Відновлення зруйнованого під час війни шлюзу розпочалося 1944 року.

Дамба цієї найбільшої в Європі гідроелектростанції перегородила Дніпро 1932-го. Були затоплені знамениті дніпровські пороги, що ускладнювали пересування по головній водній артерії України. Наскрізне судноплавство по Дніпру здійснювали за допомогою шлюзу.

Дніпром почали курсували пасажирські та вантажні судна.

Судноплавство на Дніпрі

Активне судноплавство Дніпром бере свої початки у XIX ст. Саме тоді в українських землях у складі Російської імперії розпочався промисловий переворот. Розпочинається активна закупівля та побудова парових двигунів.

1823-го на Дніпро спустили перший пароплав "Бджілку", а 1838-го була відкрита Дніпровська судноплавна компанія.

Дніпро стає головною артерією постачання сільськогосподарських товарів та промисловості в Українські міста. Так тривало до першої п'ятирічки періоду Сталінської індустріалізації. Після побудови Дніпрогес в Запоріжжі, судноплавство було майже зупинено.

Гребля Дніпровської ГЕС була підірвана співробітниками НКВС 18 серпня 1941 року. Це сталося після її прориву німецькими військами. Під час вибуху там утворилася пробоїна довжиною 135 метрів.

Читати далі: 8 червня: цей день в історії України

5-7 червня фахівці Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека взяли участь у ХХVІ Всеукраїнській виставці-форумі «Українська книга на Одещині» та Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «VІI ОдесаБібліоСаміт» за темою «Промоція книги і читання: досвід, традиції та перспективи формування читацької культури». Ці професійні події відбулися у межах Інтелект-форуму на базі Odesa National Scientific Library/ Одеська національна наукова бібліотека.

Виставка-форум стала справжнім святом книги, майданчиком для спілкування видавців, авторів та читачів. Учасники мали можливість ознайомитися з книжковою продукцією українських видавництв, взяти участь у презентаціях книжкових новинок, творчих зустрічах з авторами, панельних дискусіях про читання під час війни та ін.

Директор бібліотеки Вікторія Агаркова на засіданні круглого столу «Читання без бар’єрів: від викликів до рішень» представила ресурси і послуги, що сприяють формуванню безбар’єрного середовища у бібліотеці.

У межах науково-практичної конференції працювали секції: «Національні стратегії та міжнародний досвід промоції читання», «Бібліотека в умовах війни: місія, стійкість, інклюзія», «Терапевтичний та комунікаційний потенціал книги в умовах воєнного часу», «Промоція читання: історичний досвід, сучасні інструменти та бібліотечні практики», «Бібліотека у промоції читання та збереженні національної ідентичності: ресурси, практики, освітні стратегії».

Заключним заходом Інтелект-форуму стало нагородження переможців конкурсу «Краща книга виставки-форуму “Українська книга на Одещині” 2026».

Дякуємо організаторам масштабного заходу за особливу атмосферу професійного спілкування!

Читати далі: Фахівці бібліотеки взяли участь у ХХVІ Всеукраїнській виставці-форумі «Українська книга на Одещині»

7 червня – 100 років від дня народження українського художника, видатного майстра графіки Анатолія Базилевича, який увійшов в історію як автор ілюстрацій до  поеми Котляревського «Енеїда». Над їхнім створенням він працював 10 довгих років.

Ілюстрації до «Енеїди» робили найвідоміші художники, але найпопулярнішою виявилася версія Анатолія Базилевича, яку перевидавали 17 разів. Починаючи з 1960-х  років, Базилевич співпрацював з найвідомішими київськими видавництвами, створюючи ілюстрації до класичних творів – Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Івана Франка, Григорія Квітки-Основ’яненка, Остапа Вишні. Складно знайти того, що не ілюстрував Базилевич – випускник знаного Харківського художнього інституту, що народився у Вінниці, виріс у Маріуполі. А вершин творчого розвою сягнув у Києві.

Працював у галузях книжкової та станкової графіки, створював екслібриси, звертався до монументального живопису.

Ім’я Анатолія Базилевича насамперед пов’язане з книжковою графікою. Його ілюстрації до «Енеїди» Івана Котляревського стали культовими та сформували візуальний канон твору. Також він створив ілюстрації до «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького, «Наталки Полтавки», українських народних казок, творів Тараса Шевченка, а також до видань світової літератури.

Художник брав участь у численних республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках. Його твори зберігаються в Національному художньому музеї України, Музеї книги та друкарства України та інших музейних колекціях.

Серед відзнак - Срібна медаль ВДНГ, звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР та Народного художника України.

Анатолій Базилевич посідає ключове місце в історії української книжкової графіки другої половини ХХ століття як художник, що визначив образ української літературної класики для кількох поколінь читачів.

Щороку, 6 червня в Україні відзначають професійне свято працівників засобів масової інформації – День журналіста. Саме в цей день у 1992 р. Національну спілку журналістів України прийняли до Міжнародної федерації журналістів. На офіційному рівні згідно Указу Президента України свято стали відзначати у 1994 р.

Сьогодні професія журналіста відіграє ключову роль у суспільстві, адже саме медіа формують інформаційний простір, впливають на громадську думку та допомагають орієнтуватися в подіях сучасності.

Пропонуємо вашій увазі видання відомого німецького дослідника та викладача журналістики Клауса Маєра «Журналістика» (Київ: Академія української преси, 2022) з фонду @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.

У книзі автор у доступній та структурованій формі розкриває теоретичні й практичні засади журналістської діяльності. Клаус Маєр пояснює принципи створення новин, особливості роботи сучасних медіа та значення професійних стандартів у журналістиці. Окрему увагу приділено питанню довіри аудиторії, яка є основою якісної журналістики, а також впливу засобів масової інформації на формування громадської думки й суспільних процесів.

Запрошуємо до читання!

Щорічно, 5 червня у світі відзначають Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Це свято було засновано Генеральною асамблеєю ООН ще у 1972 р. на Стокгольмській конференції, що стала поворотним моментом у глобальній боротьбі за збереження природи. Саме тоді започаткували Програму ООН з довкілля (ЮНЕП).

Щорічне відзначення цього дня сприяє підвищенню екологічної свідомості суспільства, привертає увагу до актуальних проблем довкілля та підкреслює необхідність дбайливого й раціонального використання природних ресурсів.

Пропонуємо ознайомитися з виданням норвезького вченого-антрополога Томаса Еріксена «Сміття і люди. Зворотній бік споживання» з фонду @Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. У книзі на прикладах із різних куточків світу автор демонструє, як культура споживання та поводження з відходами впливають на екологічну ситуацію й життя суспільства. Особливу увагу автор приділяє проблемам нелегального захоронення сміття, забруднення довкілля та наслідкам надмірного споживання для природи й людства.

Видання спонукає замислитися над відповідальним використанням ресурсів, екологічною свідомістю та необхідністю дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

Запрошуємо до читання!

#Календар_МОУНБ #Свята #ВизначніДні #Вітання #Календар #ВизначніДати #Відзначаємо

Міністерство культури України

 разом з ДержКіно України і Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти.

 «Тисячовесна»: до завершення прийому заявок залишилися лічені години

Міністерство культури України закликає всіх, хто працює над створенням сучасного українського культурного продукту, встигнути подати заявку на участь у державній ініціативі Президента України Володимир Зеленський «Тисячовесна».

Участь у програмі можуть взяти режисери, музиканти, сценаристи, продюсери, документалісти, аніматори, автори дитячого контенту, театральні колективи, культурні менеджери та представники креативних індустрій.

Фінансування передбачене за сімома напрямами:

• ⁠ ігрові фільми та серіали;
• ⁠ неігрові (документальні) фільми та серіали;
• ⁠ анімаційні фільми та серіали, а також фільми й серіали для дитячої аудиторії;
• ⁠ сучасна музика;
• ⁠ перформативне мистецтво;
• ⁠ візуальне мистецтво;
• ⁠ аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.

Ініціатива покликана підтримати проєкти, які посилюватимуть присутність українських історій у культурному просторі, сприятимуть розвитку національного культурного продукту та розширюватимуть його аудиторію в Україні та за кордоном.

«Тисячовесна» є найбільшою за роки незалежності програмою підтримки української культури із загальним бюджетом 4 млрд грн. Ініціатором проєкту виступив Президент України Володимир Зеленський. Реалізацію програми забезпечують Міністерство культури України та Офіс Президента України

Не відкладайте на останній момент - подайте заявку вже сьогодні.