Чеслав Мілош (30 червня 1911 р., с. Шетенйе, Кедайняйський район, Литва - 14 серпня 2004 р., Краків) ) - польський поет, перекладач, есеїст. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1980 року. Почесний доктор університетів США, Польщі, Литві, Італії, почесний громадянин Літви та Кракова.
Навчався в Університеті Стефана Баторія у Вільно на гуманітарном відділенні, потім на відділені прав та соціальних наук. Після отримання диплому Мілош поїхав до Парижа як стипендіат Фундації національної культури. В 1937 році переїхав до Варшави, де працював радіожурналістом.
Після початку Другої світової війни побував в Румунії, Вільно, потім повернувся до Варшаві, де став членом редакції журналу “Творчість”. Після Варшавського повстання жив в Кракові. В 1945 - 1951 роках працював в дипкомісії — спочатку в польськім консульстві в Нью-Йорку, потім на посадах аташе по культурі ПНР в Вашингтоні та першого секретаря посольства в Парижі.
В 50-ті роки жив в Парижі, співпрацюючи з журналом “Культура”. В 1960 році за запрошенням університетів Каліфорнії та Індіани переїхав до США до Берклі, де викладав на відділенні слов'янських мов та культур в Каліфорнійському університеті. В 1976 році отримав стипендію Гуггенхайма, в 1977 - звання почесного доктора Мічіганського університету в Анн-Арбор, в 1978 — Нейштадтську літературну премію.
В 1981 році Мілош приїхав до Польщі, де отримав звання почесного Люблінського католицького університету. В 1981 - 1982 роках читав курс лекцій з сучасної поезії в Гарвардському університеті. В 1983 році письменник знову приїжджає до Польщі. В 1992 році отримав звання почесного доктора каунаського Університету Вітаутаса Великого.