2 червня 1996 року, Україна офіційно завершила процес ядерного роззброєння та втратила статус ядерної держави, успадкований після розпаду СРСР.
Відмова від третього у світі за потужністю ядерного арсеналу стала одним із найвизначальніших і найдоленосніших рішень в історії незалежної України, що суттєво вплинуло на її подальший розвиток та місце у світовій політиці.
За даними експертів, після здобуття незалежності Україна успадкувала один із найбільших ядерних арсеналів у світі. На її території перебувало близько 1900 стратегічних ядерних боєголовок і від 2 650 до 4 200 тактичних ядерних боєзарядів. Крім того, Україна мала 176 міжконтинентальних ракетних комплексів - 130 ракет типу SS-19 (УР-100Н) та 46 RT-23 (SS-24), а також близько 44 стратегічних бомбардувальників.
Попри розміщення ядерного арсеналу на території України, контроль над більшістю боєголовок і систем запуску залишався в руках централізованого радянського, а згодом російського командування. Україна успадкувала саму зброю та необхідний персонал для її обслуговування, однак не мала доступу до механізмів її застосування. Саме цей фактор став одним із ключових під час переговорів щодо виведення ядерної зброї з української території.
16 листопада 1994 року Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 року. У результаті цих домовленостей було закріплено, що Україна відмовляється від ядерної спадщини СРСР і бере курс на повну ліквідацію ядерного арсеналу, використовуючи атомну енергію виключно в мирних цілях. Натомість провідні ядерні держави мали надати Україні гарантії безпеки та запевнити у відсутності загроз суверенітету чи територіальній цілісності.
Зважаючи на приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та зобов'язання України ліквідувати всю ядерну зброю на її території, 5 грудня 1994 року між Україною, російською федерацією, Великою Британією та Сполученими Штатами Америки було підписано так званий "Будапештський меморандум", за яким раніше перераховані держави-учасниці мали поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від будь-яких проявів агресії щодо України, в тому числі і від економічного тиску. Цей "моморандум" також носив лише декларативний характер, не передбачаючи жодних механізмів його виконання в разі агресії проти України будь якої країни з ядерним статусом.